СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Бойко
Володимир Семенович


Голова правління ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат Імені ІлліЧа" Народний депутат украЇни IV, V скликань Герой України, кавалер ордена "Знак пошани", "За заслуги" І, ІІ, ІІІ ступенів, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки (1999) Почесний громадянин м. Маріуполя

Народився 20 вересня 1938 року у м. Маріуполь Донецької області.
У 1970 р. Володимир Бойко закінчив Маріу-польський металургійний інститут. Свій професійний шлях В.С. Бойко розпочав ще у сімнадцятирічному віці, коли прийшов на комбінат "Нікополь і Провіданс".
З 1957 р. пройшов шлях слюсаря, різальника холодного цеху, старшого майстра, заступника начальника листопрокатного цеху.
З 1976 по 1983 рр.- начальник листопрокатного цеху.
З 1987 по 1990 рр.- заступник генерального директора з виробництва та постачання продукції.
З 1990 року життєвий шлях Володимира Семеновича тісно пов'язаний з одним із найбільших промислових підприємств України з більш ніж віковою історією - Маріупольським металургійним комбінатом ім. Ілліча, який очолює ось вже майже двадцять років.
У 1993-1994 рр. - В. С. Бойко позаштатний радник Президента України, член Комітету з питань проми-слової політики та підприємництва. Паралельно - Голова правління ВАТ "ММК ім. Ілліча".

У 1994 році Володимир Бойко був обраний депутатом Донецької обласної ради. Через три роки - член Координаційної ради з питань внутрішньої політики України. З 1998 р.- член Ради експертів при Кабінеті Міністрів України. Народний депутат України ІV, V скликань від Соціалістичної партії.
ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", яким вправно керує Володимир Бойко, це - виробництво високоякісного сталевого листа для відповідальних конструкцій, суднобудування, нафто-провідних, газо­ і водопровідних труб, балонів для стиснутих газів.
Роком заснування металургійного комбінату імені Ілліча вважається 1897 рік, коли в Маріуполі був змонтований і видав першу продукцію трубний цех Нікополь­Маріупольського гірничометалургійного товариства. Поступово завод розширювався і на початку двадцятого століття став найбільшим металургійним підприємством на півдні Росії.
Потужний імпульс розвитку комбінату було надано в останнє десятиріччя. За рахунок коштів комбінату були побудовані і введені в експлуатацію трубо-електрозварювальний і вапняно­випалювальний цехи, дві машини безперервного лиття заготовок, установка комплексного доведення сталі і енергокорпус у конвертерному цеху, проведена модернізація або реконструкція устаткування в більшості основних цехів.
Важливою віхою в історії комбінату став листопад 2000 року, коли парламент України прийняв закон "Про особливості приватизації ВАТ "ММК ім. Ілліча", відповідно до якого колектив одержав право стати співвласником свого підприємства.
В даний час Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча - одне з найбільших підприємств України з повним металургійним циклом, що виробляє продукцію широкого асортименту й успішно реалізує її в десятках країн світу.
Поза увагою керівництва комбінату не залишається життя та потреби більш ніж 60­тисячного колективу. У розпорядженні працівників підприємства і їхніх родин - Палац металургів зі спортивним комплексом, Будинок дитячої творчості, спортивний клуб "Іллічівець", туристичний клуб "Лукомор'я", комплекс баз відпочинку й оздоровлення на березі Азовського моря, у тому числі комфортабельні пансіонати "Металург", "Зміна", "Надія", "Азов'є", санаторій­про-філакторій "Чайка", понад 35 цехових баз відпочинку. Дитячі оздоровчі центри "Сонячний" і "Райдужний" неодноразово визнавалися одними з кращих в області і країні.
Своїх гостей на березі моря ВАТ "ММК ім. Ілліча" зустрічає 4­зірковим готелем "Чайка". Комбінат також має у своєму розпорядженні відбудований готель "Дружба". Власними силами комбінату побудовано стадіон "Іллічівець" місткістю понад тринадцять тисяч глядачів, на якому проводяться футбольні матчі команд вищої ліги чемпіонату України і міжнародні зустрічі. Реконструйовано аеропорт "Маріуполь", який за рівнем технічної оснащеності і комфорту вважається одним із кращих в Україні.
За рахунок потенціалу власних трудових кадрів та завдяки залученню науково­дослідницьких організа-цій на комбінаті розробляють і впроваджують нові технологічні процеси, відбувається постійне удоско-налювання техніки і технології.