Історія адвокатури налічує кілька тисячоліть, а адвокатська діяльність є однією з найдавніших професій, підтвердження чого ми знаходимо в стародавніх державах, а пізніше — у Греції й Римській імперії. Організація адвокатури в давньому Римі справила значний вплив на розвиток адвокатури в багатьох державах у часи середньовіччя та новітньої історії адвокатури. Такі положення адвокатури Риму, як наявність юридичної освіти, складання кваліфікаційного іспиту й присяги, характерні для більшості адвокатських структур сучасних держав.
Уся історія адвокатури як частини громадянського суспільства складається з боротьби адвокатів за свої права, за можливість здійснювати адвокатську діяльність без тиску з боку держави, за можливість вільно обирати правову позицію в справі без озирання на те, як реагуватимуть органи державної влади, як це було в Радянському Союзі, коли адвокати виключалися з колегій адвокатів і притягувалися до кримінальної відповідальності, як, наприклад, Софія Калістратова, Діна Камінська та інші, котрі захищали дисидентів у ті тяжкі часи.
Адвокати постійно відстоювали свої права, а в тих випадках, де не допомагали звернення, прохання до владних структур, коли ситуація ставала безвихідною, вдавалися до останнього засобу — демонстрацій та пікетів, доводячи свої вимоги до відома влади та громадськості. В Україні загальний страйк адвокатів проходив у 1993 р. на знак протесту проти непомірних податків, за допуск адвокатів до захисту в кримінальних справах на ранніх стадіях процесу, а також проти дій Міністерства юстиції, яке ухвалило рішення про видачу ліцензій на здійснення юридичної практики, що дозволяло особам із такими ліцензіями брати участь у розгляді кримінальних справ у ролі захисників. Генеральна прокуратура звернулася до суду з позовом про визнання страйку незаконним, проте Верховний Суд України з позовом не погодився й визнав, що адвокати мають право на проведення страйку.
Сьогодні в Україні триває процес реформування адвокатури, її наближення до стандартів міжнародної адвокатської діяльності, однак адвокатам доводиться працювати в складних умовах тиску на них, перешкоджання їхній діяльності, залякування та навіть убивств.
Водночас попри складнощі треба вірити, що складні часи минуть і проблеми, які сьогодні існують, залишаться в минулому. Тоді ми будемо жити й працювати зовсім за іншими правилами, де немає та бути не може колишніх порушень. Вважаю, що адвокатське співтовариство повинне дбати про виховання майбутнього адвоката, професіонала з великої літери, зразкового оратора, чесної й порядної людини, котра нетерпима до проявів несправедливості, поважає та обстоює права й свободи громадян.
З вірою у світле майбутнє України, української адвокатури, надійної судової системи, побудови правової та демократичної держави, у якій будуть непорушними Закон, права та інтереси особи, закликаю правову еліту України використовувати свої можливості для втілення в життя накреслених орієнтирів.
