|
ДОНЕЦЬКА НАУКОВА ШКОЛА МЕТАЛОЗНАВЦІВ
Донецька наукова школа з теорії фазових та структурних перетворень у металевих матеріалах в умовах комбінованого зовнішнього впливу та розробки технологічних засад та обладнання для деформаційно-термічної, термоциклічної та поверхневої обробки виробів була заснована у 1974 р.
Засновник наукової школи доктор технічних наук, професор, академік АН вищої школи України Олександр Олександрович Баранов (1926—2008).
Найбільш вагомі науково-технічні досягнення наукової школи — розробка теоретичних та технологічних засад нових видів зміцнюючої і знеміцнюючої деформаційно-термічної та термоциклічної обробки сталей та чавунів; обґрунтування ефективності використання проявів структурної спадкоємності для керованого впливу на структуру і властивості матеріалів; розробка нових сталей та композиційних матеріалів з спеціальними властивостями та технологій їх обробки; створення нових способів та обладнання для поверхневої і локальної обробки металевих виробів; розробка класифікації твердофазних перетворень і на її основі нової класифікації видів деформаційно-термічної обробки матеріалів.
Технологічні розробки представників школи були впроваджені на 15 підприємствах Донбасу, України та Росії із загальним економічним ефектом (у перерахунку) понад 10 млн дол. США.
НАУКОВА ШКОЛА ОБРОБКИ МЕТАЛІВ ТИСКОМ
Наукову школу створено доктором технічних наук, професором В.М. Клименком, який очолив кафедру обробки металів тиском в 1964 р.
Найбільш відомі представники наукової школи: член-кореспондент НАН України А.А. Мінаєв, доктори технічних наук Е.Н. Смирнов, А.В. Яковченко, Е.А. Руденко, Я.Е. Бейгельзімер, В.С. Горелик, Г.М. Шульгін та ін.
Сфери наукових інтересів школи визначалися реальними потребами металургії: вдосконалення технології прокатки на блюмінгу, рейкобалкового і великосортного стану; термомеханічна обробка сортового прокату; теорія та технологія виробництва сортових профілів відповідального призначення з безперервнолитого металу; теорія нестаціонарних процесів ОМТ і технологія виробництв коліс, кілець, бандажів; теорія і технологія інтенсивних пластичних деформацій.
Більшість наукових розробок вчених кафедри були впроваджені на заводах України, Росії, країнах ближнього і далекого зарубіжжя. За впровадження розроблених технологій процесів ОМТ вченим кафедри неодноразово присуджувалися державні премії.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ
В РЕГІОНАЛЬНИХ ЗОНАХ РОЗВАНТАЖЕННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК ГЛИБОКИХ
ВУГІЛЬНИХ ШАХТ
Наукову школу сформовано в галузі гірничої геомеханіки, вона успішно функціонує більше трьох десятиліть. Становлення її почалося в кінці 1960-х рр. Засновник школи Михайло Павлович Зборщик — заслужений працівник вищої школи УРСР, академік Інженерної академії СРСР, лауреат премії Ради Міністрів СРСР та Державної премії України в галузі науки і техніки.
Відомі представники наукової школи: В.В. Осокін, В.В. Назимко, М.М. Касян, В.І. Пилюгін, О.С. Парфенюк та ін.
Науково-прикладні дослідження проведені з актуальних і складних проблем роботи вугільної галузі: охорона виробок глибоких шахт; природа самонагрівання і займання гірських порід; газодинамічних явищ при видобутку вугілля; обґрунтування нових і вдосконалення застосованих способів запобігання небезпечних і шкідливих природно-техногенних проявів.
Серед досягнень — цикл робіт з наукового обґрунтування, розробки і впровадження способів охорони в зонах розвантаження підготовчих виробок глибоких шахт Донбасу, удостоєний Державної премії України. Способи охорони виробок стали нормою ведення гірських робіт на глибоких горизонтах вугільних шахт.
Розкрито зв’язок природної форми залягання гірського масиву з його напруженим станом, що істотно впливає на умови ведення гірських робіт. Розроблено метод оцінки рівня тектонічних напруг на площах плікативно порушених шахтопластів, що дозволяє прогнозувати наявність аномальних зон, ступеня проявів в таких зонах гірського тиску у виробках та рівень потенційної небезпеки газодинамічних явищ.
Розкрито природу самонагрівання і займання вугілля та вуглисто-глинистих порід та властивість піритвмісних порід породжувати викиди водокислотних парів і породи в техногенних відвалах вугільних родовищ. У гірничій науці властивості порід при їх самозайманні визнані та підтверджені дипломами на наукові відкриття (№ 79 і № 393). Нові способи запобігання самозайманню порід та гасіння породних відвалів доведені до промислової реалізації на шахтах України та Росії.
На Стахановському коксохімзаводі були вперше споруджені батареї нового технічного рівня. Промислова експлуатація батарей переконливо показала, що технологія коксування вугільних шихт у печах з великорозмірних вогнетривких блоків забезпечує кращу якість коксу, надійну роботу батарей, виключає важку ручну працю, суттєво зменшує забруднення навколишнього природного середовища. Ця розробка удостоєна премії Ради Міністрів СРСР.
РОЗРОБКА ТЕОРІЇ РОБОЧИХ ПРОЦЕСІВ ГІРНИЧИХ МАШИН ТА МЕТОДІВ
ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ
82) на кафедрі гірничих машин Донецького політехнічного інституту в 1954—1974 рр.
Під керівництвом Я.І. Альшиця створені нові методи та апаратура для дослідження робочих процесів гірничих машин в шахтних умовах. Основні досягнення наукової школи актуальні і мають суттєве наукове і практичне значення для науки і гірничого машинобудування.
За підручник для вузів з грифом Мінвузу СРСР «Проектирование и конструирование горных машин и комплексов» (М.: Недра, 1988) його автори (Г.В. Малєєв, В.Г. Гуляєв, М.Г. Бойко, П.А. Горбатов та В.О. Межаков) були удостоєні Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1990).
Під керівництвом проф. А.К. Семенченка, учня Я.І. Альшиця, уперше розроблено основи багатокритеріального синтезу просторових багатомасових динамічних систем зі змінною структурою.
Проф. П.А. Горбатовим створена теорія функціонування очисних комбайнів як нелінійних динамічних систем.
Професором В.П. Кондрахіним сформований науковий напрямок в галузі моделювання робочих процесів і структурно-параметричної оптимізації породоруйнуючих машин як нелінійних автономних стохастичних систем.
ПАРАЛЕЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІЧНИХ СИСТЕМ ВЕЛИКОЇ РОЗМІРНОСТІ
Засноване у 1974 р. професором кафедри прикладної математики та інформатики, доктором технічних наук, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, відмінник освіти Левом Петровичем Фельдманом (1923).
Наукова діяльність школи охоплює широкий спектр проблем математичного моделювання динамічних систем із зосередженими і розподіленими параметрами, теорії обчислювальних систем, алгоритмізації обчислювальних процесів, розробки структур та програмного забезпечення засобів обчислювальної техніки універсального та спеціалізованого призначення.
Апаратну підтримку досліджень, що проводяться науковою школою, здійснюють дві комп’ютерні лабораторії, що обладнані сучасними багатопроцесорними обчислювальними комплексами. Основна частина роботи виконується за допомогою паралельного MPI-кластера NeClus. Також наукова школа користується спільною апаратною базою розподіленого паралельного моделюючого середовища на базі університету IPVR Інституту паралельних і розподілених надпотужних обчислювальних систем (Штутгартський університет).
Науковцями розроблено узагальнений підхід до розв’язання динамічних задач блоковими методами, що задовольняє умовам погодженості з паралельною архітектурою; впроваджений новий математичний апарат для генерації одно- та багатокрокових блокових методів; проведено аналіз стійкості та збіжності.
За теоретичні та практичні досягнення Л.П. Фельдман та О.А. Дмитрієва отримали Державну премію України в галузі науки та техніки за 2009 р.
Результати діяльності наукової школи знайшли застосування в області оптимізації структур високопродуктивних обчислювальних систем, методів розпаралелювання та відображення паралельних алгоритмів на паралельні і розподілені структури. Розроблені алгоритмічні та програмні засоби використовуються для оцінки ефективності функціонування паралельних обчислювальних середовищ. Результати роботи впроваджені на підприємствах вугільної промисловості для моделювання поведінки динамічних об’єктів, прогнозування критичного рівня концентрацій вибухонебезпечних газів, управління вентиляційними системами.
|
