|
У Національному авіаційному університеті на сьогоднішній день налічується 18 наукових шкіл. Представляємо чотири з них.
СУЧАСНІ АВІАЦІЙНО-КОСМІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Наукову школу було засновано у 1964 р. Леонідом Петровичем Лозицьким — лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, доктором технічних наук, професором. На сучасному етапі — керівник та продовжувач наукової школи, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор, ректор НАУ Микола Сергійович Кулик.
Традиційно велика увага з боку дослідників університету приділяється діагностиці літального апарату як цілісної динамічної системи. Її проводять разом з діагностикою окремих функціональних систем апарата з метою засвідчення факту збереження льотно-технічних експлуатаційних характеристик у допустимих межах, які відповідають рівню льотної придатності або виходу характеристик за ці межі.
Сьогодні як в Україні, так і за кордоном ведуться інтенсивні дослідження, спрямовані на розроблення автоматизованих систем діагностування (АСД), що реалізують різноманітні методи оцінювання технічного стану ГТД.
Основні напрямки досліджень наукової школи: удосконалення діючої в Україні системи забезпечення та підтримання льотної придатності авіаційної техніки та забезпечення високого рівня безпеки польотів; розробка методів та засобів аналізу показників надійності компонентів авіаційної техніки у процесі експлуатації; перехід на експлуатацію авіаційної техніки за технічним станом з контролем надійності; розробка та впровадження технологій відновлення авіаційної техніки; розробка автоматизованих систем управління льотною та технічною експлуатацією авіаційної техніки експлуатаційного підприємства тощо. Науковцями виконано 22 науково-дослідних роботи, в результаті яких розроблено та впроваджено на авіаційних підприємствах та у інших організаціях 17 автоматизованих систем управління виробництвом.
АЕРОНАВІГАЦІЯ
Засновано Володимиром Петровичем Харченком — доктором технічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл робіт щодо навігаційно-посадкового комплексу, створеного фахівцями наукової школи на основі новітніх інформаційних технологій.
Фахівцями наукової школи розроблено нові технології, що дозволяють створювати найсучасніші навігаційні системи, а також виконувати імітацію навігаційних ситуацій, які можуть мати місце у реальному польоті. Результати виконання цих робіт стали базовою складовою циклу науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зі створення першої вітчизняної конкурентоспроможної системи курсовизначення. Розроблені, випробувані, сертифіковані та серійно виготовлені всі складові навігаційно-посадкового комплексу. Багаторівнева інтеграція комплексу і взаємозв’язок між його системами базується на спеціально розроблених інформаційних технологіях, що забезпечують високу ефективність апаратури та її адаптацію до умов використання у військовій та цивільній авіації.
Успішно проводяться наукові дослідження щодо проблем оцінки і управління ефективністю соціотехнічних систем, розвитку інтелектуальних засобів для систем керування транспортом та автоматичного прийняття рішень у конфліктних ситуаціях, створення інформаційних технологій аерокосмічних систем, розвитку та удосконалення системи аеронавігаційного обслуговування польотів в Україні на основі супутникових систем CNS/ATM. Теоретично обґрунтовано та розроблено новий клас апаратури моніторингу навігаційного поля, що забезпечує можливість
оцінювати у реальному масштабі часу точність, цілісність, неперервність обслуговування та експлуатаційну готовність систем GPS, ГЛОНАСС, GALILEO, SBAS, GBAS.
Створено сучасний авіаційний тренажерний комплекс повномасштабного відтворення повітряних ситуацій. До складу тренажерного комплексу входять: тренажер аеродромної диспетчерської вежі та спеціалізований комп’ютерний тренажер пілотажної та навігаційної підготовки льотчиків літака Як-18Т.
Проводиться комплекс робіт щодо розробки, конструювання та впровадження у серійне виробництво безпілотних літальних апаратів нового покоління.
Людство вступило у нове тисячоліття космічної ери і нове сторіччя потужних інформаційних потоків, які зумовлюють розвиток країн та їх народів. Особливо яскраво ця тенденція відображається в авіаційній індустрії на прикладі концепцій СNS/АТМ, «Free flight» та розроблених у НАУ корпоративної інтегрованої аеронавігації, багатоальтернативного моніторингу та керування повітряними ситуаціями тощо. Усі ці концепції спрямовані на досягнення глобальної мети, що дає змогу повітряним кораблям витримувати запланований час вильоту та прильоту при використанні пріоритетних профілів польотів та гарантованому рівні безпеки польотів. Підвищення економічної ефективності та безпеки польотів з можливим наданням учасникам повітряного руху допустимої самостійності у виборі оптимальних режимів потребує розвитку інтегрованої аеронавігації з урахуванням принципів корпоративності. Основними завданнями корпоративної навігації є: визначення відносного положення літаків у групі; класифікація ситуацій за ступенем загрози для кожного літака; вибір оптимального набору алгоритмів вирішення конфліктних ситуацій з позиції мінімізації ризику зіткнення або уникнення наступної, більш складної ситуації.
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СКЛАДНИХ ДИНАМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
Засновано у 1973 р. доктором технічних наук, профессором Володимиром Олександровичем Касьяновим, заслуженим професором Національного авіаційного університету.
Основні напрямки досліджень наукової школи: аеромеханіка, статистична механіка газоподібних середовищ, електрогазодинаміка, аналітична механіка; динаміка польоту, ідентифікація моделей польоту повітряних суден, безпека польоту; ентропійна теорія активних систем, динамічна теорія конфліктів, безпека активних систем.
Результати досліджень впроваджені в практику електрогазодинамічних методів керування течіями, очищення (фільтрації) газів та рідин, перетворень енергії, методів захисту літаків від електричного заряду. Ефективність електрофільтрів, які оптимізовано за допомогою запропонованого В.О. Касьяновим математичного апарату, досягла близько 100 %. Конструкції цих систем відзначені Золотим призом за технологію та якість у Франкфурті (Німеччина) і як одну із кращих технологій ХХІ ст. в Москві на форумі «Високі технології ХХІ століття». З 1989 р. всі пілотовані старти в космос проходять тільки після очищення гідрокомунікацій за допомогою розроблених за згаданою технологією систем очищення. Практична реалізація комплексу очищення належить фахівцю наукової школи Г.А. Нікітіну. У колективних розробках наукової школи брали участь: Інститут космічних досліджень НАН України, Інститут кібернетики НАН України, Національний технічний університет України «КПІ», Київський національний університет ім. Т. Шевченка (факультет кібернетики), Інститут електродинаміки НАН України та Інститут механіки Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова.
УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЬОТНОЇ ПРИДАТНОСТІ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН
Почала формуватися у 1960-х рр. Андрієм Олександровичем Комаровим — професором, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, який зробив вагомий науковий внесок в галузі теоретичних основ експлуатації авіаційної техніки та забезпечення безпеки польотів.
Під керівництвом професора А.О. Комарова було розгорнуто науково-дослідну роботу з проблем технічної експлуатації літальних апаратів та безпеки польотів, підвищення ефективності експлуатації цивільних повітряних суден.
У 2000-х рр. на основі сучасних методів аналізу вимірюваних при експлуатації даних, вибору режимів контролю, сучасних методів розпізнавання образів проводиться подальше формування нових напрямків роботи наукової школи під керівництвом доктора технічних наук, професора Сергія Олексійовича Дмитрієва. Сьогодні наукова школа працює над створенням системи технічної експлуатації літаків нового покоління, яка включає технологічне забезпечення процесів технічного обслуговування, потрібне оснащення організацій технічного обслуговування, формування доцільної організації та управління виробництвом, підготовку та перепідготовку авіаційних спеціалістів тощо.
|
