У її роботах закладено наукові основи сучасної теорії програмування, вивчено і створено низку алгоритмічних мов і мов програмування, розроблено методи конструювання автоматизованих систем обробки даних, одержано оригінальні результати з теорії ймовірностей та математичної статистики. Для стилю К.Л. Ющенко притаманне багатство ідей та невичерпна працьовитість, гострий логічний розум у поєднанні з інтуїтивним передбаченням майбутнього розвитку науки, чуйність педагога і здатність подавати науковий матеріал відповідно до вимог часу. Її школу представляють член-кореспондент АН України О.Л. Перевозчикова, доктори наук І.В. Вельбицький, Е.М. Лаврищева, А.І. Халілов, Г.Е. Цейтлин та ін.
У 1950-і рр. в науковій школі створено першу адресну мову, до складу якої входили засоби маніпулювання комп’ютером, у 1962 р. вперше в СРСР реалізовано сімейство компіляторів адресної мови з використанням однопрохідної схеми компіляції. У 1980-і рр. за ініціативою К.Л. Ющенко розроблено концепцію алгебраїчного програмування, вперше сформульовано і практично розв’язано задачі програмної інженерії.
У 1970–1980 рр. за особистої участі К.Л. Ющенко розроблено стандарти СРСР з мов ФОРТРАН-2, АЛГАМС, АЛГОЛ-68, Ада, ФОРТРАН-77, Паскаль, ПЛ/1, Сі, у 1990-і рр. — дев’ять національних стандартів України, які вперше зафіксували сучасні норми термінологічної лексики української мови в галузі інформатики й комп’ютерної техніки. Під керівництвом К.Л. Ющенко досліджено алгебро-граматичні методи представлення знань, які використовуються при проектуванні програмних та на-
вчальних систем, згенеровано низку програмних продуктів, у тому числі, пакети автоматичного прогнозування Forecasting ToolPack і Predictor, програмну оболонку Magallanes для рентгеноспектрального аналізу, комплекс «ГеоПошук» для інтерпретації результатів геофізичних досліджень нафтогазових свердловин.
Перспективним напрямком роботи школи є розробка теорії та програмного забезпечення паралельних обчислень на кластерних системах. Знайдено новий підхід до архітектури суперкомп’ютерів кластерного типу, створено комплекс СКІТ із двох суперкомп’ютерів.
У її роботах закладено наукові основи сучасної теорії програмування, вивчено і створено низку алгоритмічних мов і мов програмування, розроблено методи конструювання автоматизованих систем обробки даних, одержано оригінальні результати з теорії ймовірностей та математичної статистики. Для стилю К.Л. Ющенко притаманне багатство ідей та невичерпна працьовитість, гострий логічний розум у поєднанні з інтуїтивним передбаченням майбутнього розвитку науки, чуйність педагога і здатність подавати науковий матеріал відповідно до вимог часу. Її школу представляють член-кореспондент АН України О.Л. Перевозчикова, доктори наук І.В. Вельбицький, Е.М. Лаврищева, А.І. Халілов, Г.Е. Цейтлин та ін.
У 1950-і рр. в науковій школі створено першу адресну мову, до складу якої входили засоби маніпулювання комп’ютером, у 1962 р. вперше в СРСР реалізовано сімейство компіляторів адресної мови з використанням однопрохідної схеми компіляції. У 1980-і рр. за ініціативою К.Л. Ющенко розроблено концепцію алгебраїчного програмування, вперше сформульовано і практично розв’язано задачі програмної інженерії.
У 1970–1980 рр. за особистої участі К.Л. Ющенко розроблено стандарти СРСР з мов ФОРТРАН-2, АЛГАМС, АЛГОЛ-68, Ада, ФОРТРАН-77, Паскаль, ПЛ/1, Сі, у 1990-і рр. — дев’ять національних стандартів України, які вперше зафіксували сучасні норми термінологічної лексики української мови в галузі інформатики й комп’ютерної техніки. Під керівництвом К.Л. Ющенко досліджено алгебро-граматичні методи представлення знань, які використовуються при проектуванні програмних та на-
вчальних систем, згенеровано низку програмних продуктів, у тому числі, пакети автоматичного прогнозування Forecasting ToolPack і Predictor, програмну оболонку Magallanes для рентгеноспектрального аналізу, комплекс «ГеоПошук» для інтерпретації результатів геофізичних досліджень нафтогазових свердловин.
Перспективним напрямком роботи школи є розробка теорії та програмного забезпечення паралельних обчислень на кластерних системах. Знайдено новий підхід до архітектури суперкомп’ютерів кластерного типу, створено комплекс СКІТ із двох суперкомп’ютерів.