Вивчаючи дисперсні, головним чином колоїдні, системи, А.В. Думанський увів у колоїдну хімію фізичні методи дослідження, розробив загальні принципи ліофілізації дисперсних фаз, встановив підвищення концентрації солей при введенні у їх розчин желатину, що згодом сприяло виявленню ролі води, зв’язаної з колоїдними частками. Йому належить ідея використання потужної центрифуги для вимірювання величини колоїдних часток.
Дослідження А.В. Думанського щодо застосування до колоїдних систем фізико-хімічних діаграм, які дозволяють точно описувати умови осадження та утворення колоїдних розчинів, мають велике практичне значення. Праці Антона Володимировича та його учнів із сольватації колоїдних систем внесли суттєві зміни в теорію питання і в технологію низки галузей промисловості.
А.В. Думанський був чудовим організатором. Він очолював великі наукові колективи у Києві та Воронежі. Характерна риса наукової школи А.В. Думанського — особлива атмосфера творчості та високий клас виконуваних досліджень. Серед представників цієї наукової школи відомі вчені: академік НАН України Ф.Д. Овчаренко, член-кор. О.Д. Куриленко, професори Р.Є. Нейман, Ю.І. Тарасевич, С.Є. Харін, П.М. Сілін, І.Я. Бень, Є.Ф. Симонов та ін.
У 1968 р. було створено Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України, який здійснює наукові дослідження з актуальних напрямків сучасної колоїдно-хімічної науки та проблем охорони навколишнього середовища.
У 1991 р. також засновано Інститут біоколоїдної хімії. Організатором установи був учень А.В. Думанського академік НАН України Ф.Д. Овчаренко, ім’я якого Інститут носить з 1998 р.
Основні напрямки праць учнів і послідовників Ф.Д. Овчаренка — біоколоїдна хімія природних та синтетичних дисперсних систем і матеріалів; біотехнології збагачення мінеральної сировини та захисту навколишнього середовища; фізична та колоїдна хімія дисперсних матеріалів; принципи, методи та технології їх використання в промисловості; макрокінетика та фрактальні властивості дисперсних систем; фізико-хімічна механіка природних та техногенних дисперсних систем.
Вивчаючи дисперсні, головним чином колоїдні, системи, А.В. Думанський увів у колоїдну хімію фізичні методи дослідження, розробив загальні принципи ліофілізації дисперсних фаз, встановив підвищення концентрації солей при введенні у їх розчин желатину, що згодом сприяло виявленню ролі води, зв’язаної з колоїдними частками. Йому належить ідея використання потужної центрифуги для вимірювання величини колоїдних часток.
Дослідження А.В. Думанського щодо застосування до колоїдних систем фізико-хімічних діаграм, які дозволяють точно описувати умови осадження та утворення колоїдних розчинів, мають велике практичне значення. Праці Антона Володимировича та його учнів із сольватації колоїдних систем внесли суттєві зміни в теорію питання і в технологію низки галузей промисловості.
А.В. Думанський був чудовим організатором. Він очолював великі наукові колективи у Києві та Воронежі. Характерна риса наукової школи А.В. Думанського — особлива атмосфера творчості та високий клас виконуваних досліджень. Серед представників цієї наукової школи відомі вчені: академік НАН України Ф.Д. Овчаренко, член-кор. О.Д. Куриленко, професори Р.Є. Нейман, Ю.І. Тарасевич, С.Є. Харін, П.М. Сілін, І.Я. Бень, Є.Ф. Симонов та ін.
У 1968 р. було створено Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України, який здійснює наукові дослідження з актуальних напрямків сучасної колоїдно-хімічної науки та проблем охорони навколишнього середовища.
У 1991 р. також засновано Інститут біоколоїдної хімії. Організатором установи був учень А.В. Думанського академік НАН України Ф.Д. Овчаренко, ім’я якого Інститут носить з 1998 р.
Основні напрямки праць учнів і послідовників Ф.Д. Овчаренка — біоколоїдна хімія природних та синтетичних дисперсних систем і матеріалів; біотехнології збагачення мінеральної сировини та захисту навколишнього середовища; фізична та колоїдна хімія дисперсних матеріалів; принципи, методи та технології їх використання в промисловості; макрокінетика та фрактальні властивості дисперсних систем; фізико-хімічна механіка природних та техногенних дисперсних систем.
