|
Павленко
Володимир Володимирович
Головний архітектор Чернігівської області
(1986-2011), доцент кафедри промислового і цивільного будівництва Чернігівського державного інституту економіки і управління
За вагомий особистий внесок у створення Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в м. Батурин, плідну наукову роботу, благодійницьку діяльність на ниві збереження історичної спадщини Українського народу присвоєно почесне звання «Народний архітектор України» (2009).
Так само, як і музикант у пісні, архітектор у кожній споруді передає свої найкращі почуття, залишаючи неповторний відбиток в історії мистецтва. Підтвердження тому – творчий доробок Володимира Володимировича Павленка.
Народився талановитий архітектор 14 травня 1946 р. в смт Новий Биків Бобровицького району Чернігівської області. Після закінчення у 1971 р.
архітектурного факультету Київського інженерно-будівельного інституту за направленням розпочав роботу у Чернігівському інституті «Діпроцивільпромбуд», звідки був переведений до відділу у справах будівництва та архітектури Чернігівського облвиконкому, де послідовно обіймав посади архітектора, старшого архітектора, начальника планувального бюро.
У 1976 р. закінчив курси підвищення кваліфікації при Московському архітектурному інституті, після чого з 1976 до 1982 рр. працював на посаді заступника головного архітектора Чернігівської області. У 1983 р. призначений головним архітектором м. Чернігів. З 1986 р. до виходу на заслужений відпочинок В.В. Павленко обіймав посаду головного архітектора Чернігівської області. Професіоналізм митця був високо оцінений Державним комітетом цивільного будівництва й архітектури при Держбуді СРСР, тож за дорученням комітету та Чернігівського облвиконкому Володимир Володимирович за сумісництвом займався організацією проектування і забудови нового міста Славутича.
За період перебування на вказаних посадах В.В. Павленка у Чернігівській області було розроблено майже 720 проектів планування сіл і селищ, для всіх міст розроблені генеральні плани перспективного розвитку, опрацьовані проекти районних планувань для всіх адміністративних районів, опрацьована і затверджена схема планування Чернігівської області. Також розроблено техніко-економічні обґрунтування для створення чотирьох національних природних парків.
У 1984–1986 рр. Володимир Володимирович був одним з організаторів всесоюзних конкурсів з розробки проектів забудови центральної частини м. Чернігів, а в 1987 р. – Всесоюзної наради з питань забудови історичного міста Чернігова, в якій брали участь перші керівники Держбуду СРСР і України, Спілки архітекторів СРСР і України, провідні фахівці в галузі архітектури колишнього Радянського Cоюзу. Результатом роботи наради стало прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови «Про забудову міста Чернігова до 2000 року».
В.В. Павленко став одним з ініціаторів організації у 1991 р. проектного семінару з реконструкції історичного центру міста Чернігова під егідою Міжнародної академії архітектури, який відбувся вперше в Україні. У семінарі взяли участь архітектори США, Англії, Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії, ЮАР, В’єтнаму, Болгарії, Сирії і ряду інших країн.
Крім насиченої організаційної роботи, Володимир Володимирович займався і практичною архітектурною діяльністю. Архітектор є одним із авторів орнаментальної композиції на пілонах монументу «Дружба» та її виконавцем спільно з архітекторами В. Міненко і В. Зотіковим у с. Сеньківка Городнянського району Чернігівської області на кордоні трьох братніх країн – України, Росії та Білорусі. Також є співавтором проектів планувань сіл, у тому числі сіл Журавка Варвинського району, Сухополова Прилуцького району, Великий Зліїв Ріпкинського району і багатьох інших. Упродовж 1975–1982 рр. особисто долучився до проектування й організації забудови і благоустрою адміністративних центрів міст Борзни, Городні, Ніжина, Носівки, Семенівки, Щорса, Корюківки, смт Варви, Козельця, Коропа та інших.
|
В цей період практично сформувались нові об’ємно-просторові і архітектурні композиції їхніх громадських центрів.
Важливими творчими роботами В.В. Павленка стали комплекс пам’ятників на честь 1000-ліття міста Новгород-Сіверського і 800-ліття «Слова о полку Ігоревім» (скульптор А. Кущ, архітектори М. Барановський, В. Павленко, організатор робіт М. Бунак); пам’ятник 900-річчю з’їзду князів, споруджений у 1997 р. на Замковій горі в смт Любеч (скульптор Г. Єршов, архітектор В. Павленко); пам’ятник І. Мазепі на Валу у Чернігові (скульптор Г. Єршов, архітектор В. Павленко) та інші. Володимир Володимирович – співавтор проекту православного храму Параскеви-П’ятниці у с. Чайкине Новгород-Сіверського району. Разом з І. Ситим і
А. Гречило є автором герба і прапора Чернігівської області.
На посаді головного архітектора Чернігівської області В.В. Павленко зробив вагомий внесок у реставрацію пам’яток архітектури Чернігівщини. Серед них пам’ятки архітектури національного значення Чернігова: Спаський собор (XI ст.), Борисоглібський собор (кінець XI ст.),
Успенський собор (XI ст.), Катерининська церква (1715), Троїцький собор (1679–1695), Іллінська церква (ХІІ-ХVІІ ст.), Антонієві печери (1069)
комплекс пам’яток архітектури Спасо-Преображенського монастиря (XVII-ХVIII ст.) м. Новгород-Сіверський, Дерев’яна церква святого Георгія (ХVІІ-ХVІІІ ст.) смт Седнів, пам’ятки архітектури міст Ніжина, Прилук, Ічні, смт Козелець, Любеч, сіл Сокиринці, Качанівки, Бігача та ін.
В період розбудови незалежної Української держави спільно з Б. Дєдовим, О. Васютою,
В. Устіновим та іншими відроджували на Борзнянщині садибу великого українського письменника Пантелеймона Куліша.
В.В. Павленко – автор Комплексної програми збереження пам’яток Державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурин на період з 2003 по
2009 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України. Є науковим керівником авторського колективу інституту «УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ», генерального проектувальника з реставрації і відродження комплексу пам’яток архітектури Батуринського національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
З 2005 до 2010 рр. обіймав посаду доцента кафедри водопостачання і водовідведення за сумісництвом, з 2011 р. – доцент кафедри промислового і цивільного будівництва Чернігівського державного інституту економіки і управління на постійній основі.
За заслуги у розвитку архітектури та містобудування, високий професіоналізм В.В. Павленку присвоєно почесне звання «Заслужений архітектор України». За архітектуру другої міської лікарні по вулиці 1 Травня у м. Чернігів удостоєний Державної премії України в галузі архітектури. За великі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю нагороджений орденом «За Заслуги» III ступеня. Відзначений Подякою Прем’єр-міністра України.
Одружений, має доньку Оксану та сина Юрія. «Жити по совісті і робити людям добро, а на професійній ниві – гармонійно поєднувати архітектурні новації зі збереженням пам’яток старовини», – життєве кредо Володимира Володимировича.
|
