|
Ясельський
Віталій Олександрович
Начальник відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Волинської області, старший радник юстиції
Віталій Олександрович Ясельський в органах прокуратури Волинської області працює з 1985 р.
Старший радник юстиції, почесний працівник прокуратури України Віталій Ясельський — правник з багаторічним стажем, випускник одного з найвідоміших в Україні та Європі храмів юриспруденції — Харківського юридичного інституту — тепер — Харківської юридичної академії. Професіонал високого ґатунку, він — з когорти тих небайдужих, представників української прокуратури, для яких ця робота — місія особливої суспільної відповідальності.
Народився Віталій Олександрович Ясельський в селищі Маневичі, яке розташоване серед мальовничих поліських лісів та озер. Й перші, неповторні спогади дитинства, безпосередні враження та відкриття допитливого юнака пов’язані з рідною землею — синьоокою Волинню, легендарним Лесиним краєм, серцем якого є сивочолий замок Любарта у древньому княжому граді-місті Луцьку, а душею — лагідні й прозорі, наче чиста сльоза, хвилі красеня — Світязя. Дивовижна природа, цілюще повітря, відкриті і щирі, працьовиті люди – такою є рідна волинська сторона для героя нашої розповіді.
Тато й мама майбутнього старшого радника юстиції Віталія Олександровича Ясельського, Ольга Єгорівна та Олександр Михайлович — люди високої моралі, скромні й доброзичливі. Вихідці зі Східної України, вони потрапили на Волинь в тяжкі повоєнні роки. Односельчани поважали їх за чесність і справедливість. Ще змалечку вони привчали свого сина до праці, особистого самовдосконалення, заохочували потяг до знань та самостійності.
— Саме від батьків у мене в житті фізичне несприйняття таких людських недоліків, як хамство і пихатість, зазнайство й підлабузництво, — розповідає Віталій Олександрович Ясельський.
Любов і повага, чесність і порядність, щирість і людяність — ці чудові якості, притаманні старшому радникові юстиції Віталію Ясельському, як людині та професіоналу, саме звідти, з глибокої родинної криниці віковічних сімейних цінностей.
Такими залишились батьки в пам’яті сина. Немає на цьому тлінному світі їх слідів, але вічна, як саме життя, як хліб насущний, залишилась їх свята і пам’ятна родинна наука.
Після закінчення у 1983 р. Харківського юридичного інституту молодий юрист розпочав свій трудовий шлях на оперативній роботі в Маневицькому РВ УМВС, військову службу проходив у військовій прокуратурі Луцького гарнізону. Майбутній правознавець визначив як життєве кредо до майбутньої прокурорської діяльності крилатий вислів часів римського права: «Для мужності жодна дорога не є непрохідною».
Віталій Олександрович Ясельський, який більше 25 років віддав надзвичайно складній роботі в органах прокуратури України, переконаний в тому, що виваженими, об’єктивними і справедливими є теперішні сподівання суспільства, пов’язані з призначенням органів прокуратури нашої незалежної держави сприяти гарантуванню верховенства права та чіткого дотримання Конституції й законів України в усіх сферах нашого життя.
— З 1985 року я — слідчий прокуратури Луцького району, – згадує Віталій Олександрович Ясельський, — як кожен слідчий, я пам’ятаю одну із своїх перших кримінальних справ. Вона була порушена стосовно завідуючого господарством одного із радгоспів Луцького району, який шляхом розкрадання привласнив державні кошти в сумі 12 тисяч карбованців. На той час — це були дуже великі гроші. Мені вдалось, не дивлячись на значну різницю у віці, знайти психологічний контакт з обвинуваченим. Він визнав свою вину, добровільно повернув завдані державі збитки. Справу було закінчено у двохмісячний термін. Винний вироком суду засуджений.
|
За цю справу я отримав від прокурора області свою першу нагороду — іменний годинник із написом: «Следователю Ясельському В. А. за хорошую работу от прокурора Волынскай области», який зберігаю до цього часу.
Прокурором області в ті часи на Волині був Микола Миколайович Найденко, на жаль нині покійний, який користувався серед працівників органів прокуратури заслуженим авторитетом за непідкупність, принциповість, професіоналізм. Саме Микола Миколайович і запропонував Віталію Ясельському посаду прокурора слідчого відділу прокуратури Волинської області. Не дивлячись на свою зовнішню похмурість і небагатослівність, він вмів говорити по-батьківськи просто, відверто і переконливо. Він повірив у молодого слідчого.
Особливою була атмосфера тих часів. На багатьох посадах, у тому числі — начальників відділів і старших помічників прокурора області працювали фронтовики — люди, які пройшли Другу світову війну. Бездоганне знання своєї справи, справедливість, ввічливість, висока культура, прихильне ставлення до молодих працівників — все це було непоказним, а закономірним, повсякденним явищем. Таке не забувається.
Яскраві і незабутні спогади залишив про себе і прокурор Волинської області Михайло Васильович Косюта. Він призначив Віталія Олександровича Ясельського у 1992 році першим заступником прокурора міста Луцька. Початок 90-х років у місті Луцьку, як і на теренах інших територій колишнього Союзу РСР, був пов’язаний з перерозподілом сфер впливу і власності. На цьому ґрунті буйним квітом зацвіла організована злочинність. Волиняни були налякані рекетом та постійними розбірками між злочинними угрупуваннями.
Доводилось працювати практично цілодобово, без вихідних. Поступово, ціною значних зусиль, разом з іншими правоохоронними органами Волинської області ситуацію вдалось нормалізувати. Ряд лідерів злочинних угрупувань були засуджені до різних строків покарання, а деякі з них відбувають довічне ув’язнення в місцях позбавлення волі.
З 1996 р. Віталій Олександрович Ясельський працює Волинським природоохоронним прокурором, а з кінця цього року — по 2000 рік — прокурором приміського Ківерцівського району. Йому довелось займатись розслідуванням низки резонансних господарських злочинів, вбивствами, злочинами в сфері наркотиків. У всіх цих питаннях прокурор Ясельський знаходив підтримку прокурора Волинської області М. В. Косюти.
— Найбільше запам’ятались у характері Михайла Васильовича, — згадує Віталій Олександрович Ясельський, — його невичерпна енергія та працелюбність. Завдячуючи саме його зусиллям працівники прокуратури області перейшли в нове приміщення, їх умови праці стали сучасними. Але найголовніше це — зростання молодих і перспективних прокурорських кадрів. Окремі з них сьогодні успішно працюють на керівних посадах в прокуратурах різних областей.
У 2001 р. прокурор міста Луцька Віталій Ясельський став начальником відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства Генеральної прокуратури України. Його безпосереднім наставником був заступник Генерального прокурора України Олексій Васильович Баганець, який у 2002 р. забрав свого підопічного з собою на рідну Волинь.
З 2002 по 2008 рік Віталій Олександрович Ясельський – заступник прокурора Волинської області.
— Можу відверто сказати, що працювати з Олексієм Васильовичем складно, але цікаво, — продовжує Віталій Ясельський, — професіонал він високого ґатунку, в роботі не щадить ні себе, ні інших. Надзвичайно принциповий, чесний і справедливий, а тому для багатьох — не зручний.
Аналізуючи складну роботу прокурора, її суспільну цінність і мораль, як ще одне підтвердження домінуючої сили Закону, хочеться процитувати крилаті слова великого Данте: «Найгарячіше місце в пеклі призначене тим, хто був байдужий у боротьбі Добра зі злом.»
За плідну працю, вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, зміцнення законності та правопорядку старший радник юстиції Віталій Олександрович Ясельський нагороджений нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України» та Подякою з врученням нагрудного знаку «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» І ступеня.
— Непомітно спливають роки… Багато хто з моїх вихованців нині успішно трудиться на різних посадах в прокуратурі Волинської області, — говорить старший радник юстиції Віталій Ясельський, — і я радію за них. Надійним тилом є для мене дружина — Лідія Данилівна — начальник управління Державного казначейства в Луцькому районі. А ще я пишаюсь своїм сином Ігорем, який виріс порядною людиною та пішов моїм шляхом — закінчив юрфак Київського національного університету ім. Т. Шевченка, здобув вищу дипломатичну освіту (Дипломатична академія при Міністерстві закордонних справ України). Працює і проживає в місті Києві. Йому буде нелегко в житті, бо він має мій характер. Але, я бажаю йому успіхів, сподіваюсь, що все в нього буде добре. Я також бажаю добра і щастя всім тим, хто присвятив своє життя нелегкій, але почесній прокурорській праці.
|
