Денисов
Володимир Наумович
ПРАВОЗНАВЕЦЬ, ДОКТОР ЮРИДИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР, ЧЛЕН-КОРЕСПОНДЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ, ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ
Володимир Наумович Денисов народився 25 грудня 1937 р. в столиці нашої країни місті Києві. У 1961 р. Володимир Денисов закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка. Свій професійний і трудовий шлях розпочав у 1962 р. — науковим співробітником-консультантом науково-організаційного відділу Президії АН УРСР. З 1964 р. Денисов працював в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України: спочатку аспірантом, молодшим науковим співробітником, потім вченим секретарем, старшим науковим співробітником, а з 1984 р. — завідувачем відділу міжнародного права та порівняльного правознавства. Водночас у 1989–2002 рр. Володимир Наумович працював на посаді професора кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а з 2002 р. — професора кафедри адміністративного та міжнародного права Національної академії Служби безпеки України.
У 1981 р. Володимир Наумович Денисов отримав ступінь доктора юридичних наук. З 1996 р. — член-кореспондент Національної академії правових наук України.
|
У 1999 р. Володимир Наумович, як відомий фахівець з міжнародного права та порівняльного правознавства, очолив Організаційний комітет зі створення Української асоціації міжнародного права та був обраний її віце-президентом і головним редактором «Щорічника» Асоціації. Володимир Денисов є членом Спілки юристів України та іноземним членом Російської асоціації міжнародного права (з 1991 р.).
Володимир Наумович неодноразово у складі делегації України брав участь у міжнародних конференціях та форумах: Дипломатична конференція з міжнародного гуманітарного права (Женева, 1974–1977 рр.); стажування в центрі прав людини ООН (Женева) та Школі східних та африканських досліджень Лондонського університету (1975–1976 рр.); семінар ООН з питання національних та місцевих установ у сфері прав людини (Женева, 1978 р.); сесіях Гаазької конференції з приватного міжнародного права (2004–2005 рр.); XXIII сесії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (Хобарт, Австралія, 2004 р.). Володимир Наумович у складі групи наукових експертів Міністерства закордонних справ України (голова) брав участь у розробці концепції підготовки «Зібрання чинних договорів України 1990–2000 рр.»; входить до групи консультантів МЗС України.
В. Н. Денисов є учнем і послідовником створеної академіком В. М. Корецьким соціологічної школи міжнародного права. Відділ, який очолює Володимир Наумович, є визнаним в Україні центром міжнародно-правових досліджень. Його особистий науковий шлях відзначений розробками з теорії та історії міжнародного права, а також сучасних правових систем. Під керівництвом Володимира Денисова підготовлено чимало докторських та кандидатських робіт. Володимир Наумович опублікував понад 250 наукових праць, серед яких: «Системи права країн, що розвиваються» (1979 р., у 1984 р. видана також в НДР); «Правові проблеми роззброєння в ракетно-ядерну еру» (1990 р.); «Гуго Гроцій про світовий порядок та сучасність» (1990 р.); «Реалізація норм міжнародного права у внутрішньому праві держав» (1992 р.); «Суверенітет України і міжнародне право» (1995 р.); «Статус міжнародних договорів в Конституції України» (1997 р.); «Сучасний парламентаризм: еволюція розвитку», «Роль міжнародного права у зовнішній та внутрішній політичній системі України» (2001 р.); «Правам людини — європейський рівень поваги та захисту» (2002 р.); «Наука міжнародного права в Україні. XIX — перша половина XX ст.» (2004 р.) та ін. Володимир Наумович також видав «Вибрані твори В. М. Корецького» у 2-х томах (1989 р.) та «Збірник документів “Злочини нацистів на Україні. 1941–1944”» (англ. мовою, 1989 р.). В даний час Володимир Наумович працює над 3-х томною Енциклопедією міжнародного права.
Володимир Наумович Денисов є лауреатом премії НАН України ім. М. П. Василенка за цикл праць «Міжнародне право і світовий порядок: пошук моделей розвитку» (1992 р.); Державної премії України за участь у створенні багатотомної праці «Юридична енциклопедія» (2004 р.) та премії Ярослава Мудрого Національної академії правових наук України за участь у роботі над восьмим томом «Міжнародне право» багатотомної «Антології української юридичної думки» (2005 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2007 р.).
|