|
Таврійська міська об’єднана територіальна громада
Різак Микола Іванович
Голова Таврійської міської об’єднаної територіальної громади
Головний сенс своєї діяльності багаторічний очільник Таврійська Микола Іванович Різак убачає в піклуванні про мешканців об’єднаної територіальної громади й створенні комфортних європейських умов для них. Він будує позитивний імідж громади й опікується вихованням молодого покоління таврійчан, аби вони виросли патріотами своєї держави.
Народився 17 квітня 1958 р. в с. Гаврилівка Нововоронцовського району Херсонської області. Навчався в Каховському радгоспі-технікумі. У 1986 р. закінчив зооінженерний факультет Херсонського сільськогосподарського інституту імені О. Д. Цюрупи за спеціальністю «Технологія виробництва і переробка тваринницької продукції».
Трудову діяльність М. І. Різак розпочав у 1980 р. старшим зоотехніком радгоспу «Рогачик» Херсонської області. У 1989 р. очолив Верхньорогачинський маслозавод, який вивів у лави високоприбуткових підприємств Херсонщини.
У 1994 р. стажувався в США в галузі фінансового менеджменту й у 1996 р. обраний головою правління одного з провідних підприємств Херсонщини — АТ «Новокаховський завод плавлених сирів». У 2003 р. заочно закінчив Херсонський державний технічний університет та здобув кваліфікацію у сфері економіки підприємства.
У 2004 р. Микола Іванович розпочав шлях в органах місцевого самоврядування на посаді заступника міського голови Таврійська. Стажувався в Польщі за програмою «Місцеве самоврядування» й добре обізнаний із принципами розподілу повноважень у європейській системі управління. Через два роки громада обрала його своїм очільником. На цьому посту працює дотепер.
Таврійськ — одне з наймолодших міст країни, засноване в 1983 р. Тоді вийшов указ Президії Верховної Ради УРСР, яким населеному пунктові надали найменування Таврійськ, міську ж раду почали іменувати Таврійською.
На першій сесії міської ради в 1983 р. визначили повноваження сімдесяти п’яти депутатів та обрали виконавчий комітет в складі дев’яти осіб. Першим головою Таврійської міської ради став Василь Васильович Мартинов. Він керував містом одинадцять років, перетворивши його на самодостатній населений пункт.
Упродовж 1994–1995 рр. Таврійськ очолював Артур Андрійович Пархоменко. За його головування розпочали газифікацію території. Наступним міським головою був Анатолій Анатолійович Лисенко, який бачив майбутнє
|
Таврійська як самостійної територіально-адміністративної одиниці. Він зробив значний внесок у пожвавлення сфери будівництва, добробут і соціальний розвиток міста. У 1996 р. затвердили герб та прапор, почали створення всіх потрібних служб.
За час керівництва Миколи Павловича Плюйка з 1998 до 2002 рр. заснували спортивний клуб «Таврійськ», який працює досі. Відкрили дитячу школу мистецтв, а у 2000 р. — затвердили Статут територіальної громади. Олександр Володимирович Рудич очолював місто протягом 2002–2006 рр. й ініціював газифікацію навчальних закладів та садочків міста. З 2006 р. міським головою є досвідчений управлінець Микола Іванович Різак.
У 2014 р. з початком децентралізації в Україні Таврійська міська рада однією з перших ухвалила рішення про створення об’єднаної територіальної громади. З містом самостійно вирішили об’єднатися села Кам’янка, Сергіївка, Червоне Поділля, Цукури, Новокам’янка й Чорнянка. У 2020 р. Кабінет Міністрів України офіційно затвердив Таврійську об’єднану територіальну громаду та призначив перші вибори.
Таврійська міська об’єднана територіальна громада належить до складу Каховського району Херсонської області. Лежить на лівому березі Каховського водосховища. Населення громади становить 17 188 осіб.
Через місто проходять стратегічні зв’язки сполучення: залізнична станція Каховка, важлива автомагістраль Рені — Одеса — Херсон — Нова Каховка — Мелітополь, Каховський річковий порт. Природними багатствами є води Каховського водосховища й Північно-Кримського каналу, які використовують для зрошення земель і водопостачання Херсонської області. У місті працюють майже двадцять підприємств: Новокаховський річковий порт, Вагонне депо станції Каховка, ДП «Одеська залізниця «Каховська дистанція колії», Оборотне локомотивне депо, Управління Північно-Кримського каналу та інші. Громада має чотири загальноосвітні школи, чотири заклади дошкільної освіти, поліклініку, Таврійський навчально-реабілітаційний центр, дитячу школу мистецтв, у кожному селі є ФАП і будинок культури.
Тут є свої почесні громадяни й видатні особистості, які мають великі заслуги перед територіальною громадою. У Книзі пошани Таврійська виведено імена цих людей: Ігор Іванович Ільїн, депутат Таврійської міської ради, начальник Управління Північно-Кримського каналу з 1981 до 2002 рр. — за надання практичної допомоги у сфері добробуту та соціального розвитку міста; Надія Максимівна Чабан, голова Ради ветеранів Таврійська з 2007 р. — за людяність, вагомий внесок у захист моральних і соціально-матеріальних інтересів учасників Другої світової війни, ветеранів праці й людей похилого віку; Катерина Іванівна Гавриляк — першобудівниця залізничної станції; Наталя Іванівна Корягіна — першобудівниця міста; Василь Микитович Бебешко — першобудівник міста та Північно-Кримського каналу, батько олімпійського чемпіона з гандболу 1992 р. Сергія Бебешка; Пимен Іванович Куріпко — учасник бойових дій, кавалер двох орденів Слави й першобудівник міста; Анатолій Макарович Лисенко — учасник бойових дій, кавалер ордена Леніна за будівництво Північно-Кримського каналу та інші.
Міська територіальна громада шанує своїх героїв і підтримує традиції, але водночас рухається вперед, запроваджуючи позитивні зміни, аби забезпечити гідний рівень життя. Тут з упевненістю дивляться в майбутнє, адже таврійчани — ініціативні й працьовиті люди, які вміють господарювати на своїй землі.
|
