|
Горбуров
Євген Григорович
Краєзнавець, кандидат історичних наук, доцент, член Національної спілки краєзнавців України
За вагомий особистий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу, активну діяльність на ниві висвітлення правди про голодомори в Україні нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2009). За вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення у професійній діяльності, багаторічну сумлінну працю нагороджений орденом Данила Галицького (2004).
Євген Григорович Горбуров свою місію як учений, історик та дослідник вбачає в тому, щоб зібрати, вивчити та зберегти цінні свідчення історичного минулого, які стануть у пригоді майбутнім поколінням. Автор наукових і науково-популярних праць історико-краєзнавчого спрямування, педагог та колекціонер. Належить до складу робочої групи істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН та УПА, редакційної колегії обласної Книги вшанування пам’яті жертв Голодоморів ХХ століття.
Народився 15 жовтня 1954 р. в м. Армавір Краснодарського краю РРФСР. Згодом сім’я переїхала до України. Батько — заслужений лікар України, фахівець у галузі хірургії і онкології, почесний громадянин м. Миколаєва Григорій
|
Федорович Горбуров. Мати — лікар-гінеколог Галина Георгіївна. У 1971 р. закінчив середню школу № 7 м. Миколаєва. Навчався в Одеському інженерно-будівельному інституті.
З 1992 до 2000 рр. Євген Григорович працював на керівних посадах на господарській роботі. З 2000 по 2005 рр. — помічник голови Миколаївської обласної державної адміністрації, далі — помічник голови Миколаївської обласної ради. Протягом 2005–2009 рр. працював директором Миколаївського технікуму Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
У 2009–2015 рр. — доцент кафедри історії України Миколаївського національного університету імені В.?О. Сухомлинського, а з 2018 р. — фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою університету. У 2020 р. обраний депутатом Миколаївської обласної ради. Учасник міжнародних, республіканських та обласних науково-практичних конференцій.
У 2003 р. Є. Г. Горбуров захистив кандидатську дисертацію в Інституті історії України НАН України. Автор 400 наукових та науково-популярних праць, зокрема 40 монографій, книг і підручників. Серед них — «Рух опору на півдні України в роки Великої Вітчизняної війни, 1941–1944 рр.», «Знаки как символы эпохи: о знаках, жетонах и медалях, связанных с историей Николаева», «Юрий Зиновьев — кавалер ордена Британской империи», «Истории без ретуши: из блокнота краеведа», а також у співавторстві — «Голод-геноцид 1932–1933 рр. на території Миколаївщини: погляди істориків, очевидців, архівні матеріали: до 70-річчя трагедії», «Миколаївщина в новітній історії», «Історіософія та історіографія голодів-людоморів на Миколаївщині», «Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Миколаївська область», «Повоєнна та сучасна Миколаївщина», «Николаев в Восточной (Крымской) войне 1853–1856 гг.», «Голод 1946–1947 років на Миколаївщині: мовою архівних документів», «Истории для истории: очерки о Николаевской земле и её людях» (в трьох книгах), «Слава і гордість Миколаївщини», «Exempla docent: примеры учат» та ін.
За значний внесок у розвиток краєзнавчого руху та збереження національної історико-культурної спадщини України удостоєний звання «Почесний краєзнавець України». Крім того, відзначений нагрудним знаком «Відмінник освіти України», відзнакою Миколаївського міського голови «За заслуги перед містом Миколаїв» та почесними грамотами Миколаївської облдержадміністрації. Лауреат Миколаївської обласної культурологічної премії ім. М.М. Аркаса за видатний внесок у розвиток та збереження української національної культури, лауреат загальноміської програми «Людина року» — «Містянин року» — 2017 у номінації «Літопис Миколаєва». З 2015 р. — член Національної спілки краєзнавців України.
|
