СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Валіхновський  Любомир  Дмитрович

Валіхновський

Любомир Дмитрович

Завідувач хірургічного відділення КНП «Турійська центральна районна лікарня» Турійської районної ради, депутат Волинської обласної ради III, V та VI скликань

За значний особистий внесок у розвиток охорони здоров’я, удосконалення медичного обслуговування населення присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України» (1994).

Любомир Дмитрович Валіхновський — хірург із 48-річним стажем, який провів понад п’ятнадцять тисяч операцій і за майже пів століття кар’єри лікаря надбав великої шани від людей та авторитету в медицині. Обоє його синів працюють пластичними хірургами й продовжують лікарську династію Валіхновських.
Народився 9 квітня 1949 р. в с. Коростовичі Галицького району Івано-Франківської області в сім’ї священника. У 1966 р. став студентом Івано-­Франківського державного медичного інституту, який закінчив у 1972 р. з відзнакою за спеціальністю «Лікувальна справа».
Упродовж 1972–1973 р. Любомир Дмитрович проходив інтернатуру з хірургії на базі Ковельської центральної районної лікарні. Професійну діяльність розпочав у Турійській центральній районній лікарні хірургом-ординатором.


З 1974 р. дотепер завідує хірургічним відділенням.
Маючи активну життєву позицію, Любомир Валіх­новський приділяє увагу й громадській діяльності. Земляки обирали його тричі до Волинської обласної ради і двічі — до Турійської районної ради, а це майже п’ятнадцять років роботи на благо громади Турійщини й Волині.
Нагороджений Почесною гра­мо­тою Верховної Ради України (2005). Одержав звання «Людина року Волинської області» (2017). Номінований на відзнаку за професіоналізм і милосердя «Орден святого Пантелеймона» (2020).



Надійним тилом для Любомира Дмитровича є родина — дружина Марія Антонівна, яка є лікарем-кардіологом і має великий стаж завідування терапевтичним відділенням Турійської ЦРЛ, сини — відомі київські пластичні хірурги Ростислав та Тарас, а тепер уже й онуки — Богдан, Марія та Дмитро. Для знаменитих синів він завжди був і є незаперечним авторитетом.
Любомир Валіхновський любить поезію і сам також пише. Його головне кредо як лікаря, хірурга й людини: «Боротися за здоров’я і рятувати життя».


Іти щодня на бій зі смертю
Й не кожен раз перемагати.
І ще одну віддавши жертву,
Самому безліч раз вмирати.
Стиснути серце, знов оперувати
І за подяку, і за прокляття.
Хоч є ще в світі безтолковість,
На неї хірург не має права.
Хірурга кредо — честь і совість,
А не корисливість і слава.

Л. Д. Валіхновський