|
Ступка
Остап Богданович
Актор театру, кіно та дубляжу, телеведучий,
народний артист України
За вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України присвоєно почесне звання «Народний артист України» (2009).
Остап Ступка — український актор театру, кіно та дубляжу, телеведучий. Син славетного артиста, він посів власну нішу у вітчизняному кінематографі, телебаченні й на театральній сцені. У його фільмографії виокремлюють масштабні історичні драми: «Богдан-Зиновій Хмельницький», «Молитва про гетьмана Мазепу» та «Тарас Бульба».
Народився 2 вересня 1967 р. в м. Львів у сім’ї артистки балету й актора. Дідусь Сильвестр Ступка був оперним співаком. Батько — народний артист СРСР Богдан Ступка, актор Львівського Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької, актор та художній керівник Національного академічного драматичного театру імені І. Франка. Мати Лариса — артистка балету Львівського театру опери й балету та Київського театру опери й балету імені Шевченка, також знімалася в кіно. Дитинство майбутнього актора минало за лаштунками театрів, де працювали батьки. Сам він також зацікавився акторською професією.
Перший виступ на сцені відбувся у вісім років в Одесі, де гастролював Львівський театр опери й балету, балет А. Петрова «Створення світу». Відвідував театральний гурток Олексія Кужельного, вчився грати на віолончелі, брав участь у випусках дитячої програми на УТ-1. Велике враження на хлопця справила поїздка в Карпати,
де Богдан Ступка знімався у фільмі «Білий птах із чорною ознакою». Коли Остапові було дванадцять, родина переїхала до Києва, де він остаточно визначився з вибором фаху.
У 1988 р. закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, курс Леоніда Олійника.
Після вишу влаштувався до експериментального театру «Кін», але дуже скоро перейшов до столичного Національного академічного театру імені Івана Франка, на сцені якого й дебютував. Виступав в багатьох театрах України та за кордоном із гастролями цього театру.
Уперше в кадр потрапив ще в одинадцять років, а в 1985 р. Остап Ступка розпочав свій шлях у кінематографі й знявся в мелодраматичній комедії «Женихи» Станіслава Клименка. Згодом були стрічки: «Жменяки» (1987), «Камінна душа» (1988), «Я той, хто є…» (1990), «Особиста зброя» (1991), «Ніч самогубця» (1991), «Господи, прости нас грішних» (1992), «Як коваль щастя шукав» (1999) та «Молитва за гетьмана Мазепу» (2002). Великі проєкти в кінематографі в кар’єрі Остапа з’явилися протягом 2004–2010 рр., коли він узяв участь у створенні таких картин, як «Евіленко» (2004), «Російський трикутник» (2007), «Куплю друга» (2008), «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2008), «Серце на долоні» (2008), «Тарас Бульба» (2008), «Ми з майбутнього-2» (2010) та «Платон Ангел» (2011).
|
У період із 2012 до 2017 рр. фільмографію актора поповнили стрічки «Матч» (2012), «Одеса-мама» (2012), «Мажор» (2014), «Диво за розкладом» (2016), «Папараці» (2016), «Easy» (2017), «Гіркі жнива» (2017), «Крути 1918» (2018), «Ефір» (2018), «Казка старого мельника» (2017), а також серіали «Маестро», «Мажор», «Козаки. Абсолютно брехлива історія» та «Карпатський рейнджер».
Остап Ступка знявся в понад п’ятдесяти картинах, однак для нього завжди важливою була театральна робота. Він зіграв у більш ніж 35 виставах, утіливши на сцені образи широкого діапазону: Паллант — «Енеїда» І. Котляревського; Перчик — «Тев’є-Тевель» Шолом-Алейхема; Наглядач — «Записки божевільного» М. Гоголя; Лукаш — «Лісова пісня» Лесі Українки; Люченціо — «Приборкання норовливої» В. Шекспіра; Едгар — «Король Лір» В. Шекспіра; Тузенбах — «Три сестри» А. Чехова; Креонт — «Цар Едіп» Софокла; Хлестаков — «Ревізор» М. Гоголя; Меркуціо — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра; сільський суддя Адам — «Розбитий глек» Г. Кляйста; Смердяков — «Брати Карамазови» Ф. Достоєвського; Фігаро — «Весілля Фігаро» Бомарше; Отто фон Ф. — «Московіада» Ю. Андруховича. Також зіграв в «Увертюрі «До побачення» за новелою І. Франка «Сойчине крило», виставах «Крум» Х. Левіна, «Коріолан» В. Шекспіра, «На полі крові» за Лесею Українкою, «Війна» Л. Нурена, «І тільки смерть розлучить нас», «Косметика ворога» за Амелі Нотомб, «Толік-молочар» М. Курочкіна та «Весна для Гітлера». У грандіозній виставі «Коріолан» отримав театральну премію «Київська пектораль» за найкращу роль другого плану.
Остап Ступка з’являвся й на телебаченні. На каналі «1+1» актор був ведучим інтелектуально-розважальної програми «Перший мільйон» і програми «Побий ведучого». На каналі ICTV вів реаліті-шоу «Останній герой» та документальну програму «12 найкращих шахраїв». Брав участь у першому сезоні «Танців із зірками», де виступав у парі з Дар’єю Довгальовою.
У 2006 р. отримав премію «Телетріумф» у номінації «Ведучий розважальної програми» за програму «Перший мільйон». Лауреат Мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми. Того ж року отримав премію «Людина року» в номінації «Актор року».
Актор популярний на театральній сцені, активно співпрацює з європейськими кінематографістами. Любить подорожувати й отримувати нові враження. Має трьох дітей: синів Дмитра (актор Національного академічного драматичного театру імені І. Франка) й Богдана, дочку Устину; онуку Богдану. У шлюбі з Дарією Ружинською.
|
