Наукова школа А. М. Богуш «Українська дошкільна лінгводидактика»
Богуш Алла Михайлівна
Завідувачка кафедри теорії і методики дошкільної освіти Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», віцепрезидент Міжнародної академії духовних наук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, відмінник освіти України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі освіти
Академік Алла Михайлівна Богуш — відома українська вчена, фундаторка й засновниця нового наукового напряму — української дошкільної лінгводидактики. Учені цієї наукової школи вперше в Україні теоретично обґрунтували компетентнісний підхід до розвитку мовлення дітей раннього й дошкільного віку. Дослідницькі наукові традиції і методологічні підходи напряму представляють науковці з різних регіонів України й інших кран світу: Молдови, Придністров’я, Білорусі, Росії, Ірландії, ЮАР, США та Канади.
Народилася 1939 р. в м. Єнакієве Донецької області. У 1957 р. закінчила Артемівське педагогічне училище, а в 1961 р. — педагогічний факультет Київського державного педагогічного інституту. Упродовж 1966–1970 рр. навчалася в аспірантурі НДІ психології. У 1970 р. під керівництвом видатного вченого-психолога академіка Г. С. Костюка захистила кандидатську дисертацію з вікової і педагогічної психології. А в 1986 р. у Москві — докторську дисертацію.
Результати досліджень ученої — майже 1000 наукових і науково-методичних праць, 40 монографій, серед яких «Педагогічні виміри Василя Сухомлинського у сучасному освітньому просторі», «Педагогічна спадщина К. Д. Ушинського у вимірі сучасності», «Становлення і розвиток української дошкільної лінгводидактики», 36 навчальних посібників та 20 підручників, 30 програм для ЗДО і ЗВО та понад 600 науково-методичних статей.
За час діяльності А. М. Богуш нагороджена високими державними відзнаками: орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України, нагрудними знаками МОН України «Відмінник освіти України», «За наукові досягнення», «Василь Сухомлинський», а також нагрудними знаками НАПН України «К. Д. Ушинський» і «Лесі Українки», медалями «Ветеран праці», «Григорій Сковорода», орденом УПЦ святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня. Ім’ям Алли Богуш названа зірка в сузір’ї Скорпіона.
За роки державності України під керівництвом Алли Михайлівни Богуш сформувалася нова самостійна наукова галузь — українська дошкільна лінгводидактика, яка характеризується поліфункційністю, нормативністю, що знаходить своє втілення в чинних програмних документах.
Наукова школа з української дошкільної лінгводидактики започаткована в 1992 р. при Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського. Підґрунтям її створення послужила науково-методична спадщина та результати експериментальної роботи академіка А. М. Богуш та її учнів.
Розпочався новий етап у розвитку української дошкільної лінгводидактики — етап систематичних досліджень, які здійснюють уже тридцять років із таких проблем: теорія і методологія української дошкільної лінгводидактики; історичний аспект становлення й розвитку вітчизняної дошкільної лінгводидактики; методика та інноваційні технології розвитку мовлення, навчання дітей раннього й дошкільного віку рідної мови; методика навчання дітей української мови як державної в етнонаціональних ЗДО; організація комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей; підготовка студентів закладів вищої освіти до навчання дітей
|
української мови як державної в етнонаціональних ЗДО; підготовка студентів ЗВО до інноваційної комунікативно-мовленнєвої діяльності з дітьми; наступність і перспективність у навчанні дітей ЗДО та учнів першого класу рідної мови.
Склад наукової школи академіка А. М. Богуш — 60 кандидатів та 20 докторів педагогічних наук. Окремі з них уже мають свої наукові школи.
Дослідження вчені наукової школи провадять за великим спектром напрямів. Вони висвітлили історичний аспект становлення й розвитку української дошкільної лінгводидактики (О. М. Біла, А. М. Богуш, Н. В. Маліновська, Т. А. Садова, О. В. Ткачук). Схарактеризували теоретичне підґрунтя української дошкільної лінгводидактики (А. М. Богуш, Н. В. Гавриш, Т. М. Котик), здійснили аналіз лінгводидактичних концепцій відомих українських педагогів: К. Д. Ушинського, В. О. Сухомлинського та С. Ф. Русової (А. М. Богуш, Н. В. Маліновська, Т. А. Садова), українських мовознавців І. І. Огієнка (О. М. Біла), О. О. Потебні (І. М. Кардаш) й І. І. Срезневського (О. В. Ткачук). Дослідили лінгводидактичні проблеми формування мовно-мовленнєвої особистості, мовно-мовленнєвої і комунікативної компетентності майбутніх педагогів (А. М. Богуш, Н. Є. Ємельянова, Ю. А. Руденко, О. С. Трифонова). Запропонували інтегрований підхід до організації мовленнєвої діяльності дітей (Н. В. Гавриш) та представили новий погляд на розвиток розмовного і зв’язного мовлення дітей (Н. В. Гавриш, І. В. Зотова, Л. І. Михайлова, С. В. Ласунова, Т. Г. Постоян, Н. І. Луцан) та навчання дітей української мови в етнонаціональних ЗДО (А. М. Богуш, Л. І. Казанцева, І. О. Луценко, В. А. Ляпунова). Відкрили нові аспекти підготовки майбутніх вихователів до навчання дітей української мови (А. М. Богуш, Т. М. Котик).
У теорії і методиці розвитку мовлення дітей дошкільного віку науковці здійснили фундаментальні дослідження з проблем формування граматичної правильності мовлення дітей дошкільного віку (А. М. Богуш, К. Л. Крутій, Н. В. Маковецька, Н. А. Лапотинська) та організації мовленнєво-творчої діяльності дітей (Н. В. Гавриш). Вони також розробили оригінальні інноваційні методики формування граматичної правильності мовлення дошкільників, зокрема лінгвістичні казки, мовленнєві ігри, вправи, модельовані мовленнєві ситуації, схеми-моделі, які активно впроваджують у практику ЗДО (К. Л. Крутій). Запропонували метод колективного сюжетоскладання та творчого розповідання за серіями дидактичних картин, оригінальних плакатів, мовленнєвих зошитів, альбомів. Заклали діалогізований та мультидидактичний підходи до навчання спілкування (А. М. Богуш, Н. В. Гавриш), текстотворчий підхід до розвитку експресивного, емоційно-виразного мовлення (О. П. Аматьєва, Ю. А. Руденко) та технології «кубики історії», «фокусного навчання», «ситуативного спілкування» (Н. В. Гавриш, К. Л. Крутій).
Матеріали досліджень наукової школи української дошкільної лінгводидактики впроваджено за кордоном українською діаспорою — у Канаді (провінція Альберта), Ірландії, ЮАР, Молдові, Придністров’ї, країнах Прибалтики, США, Росії, Фінляндії та інших країнах.
|
