|
|
Петрушов Володимир Миколайович Завідувач кафедри філософії та соціології Українського державного університету залізничного транспорту (м. Харків) Доктор філософських наук, професор Філософ, педагог Володимир Миколайович Петрушов уперше запропонував й обґрунтував концепцію європейського адогматизму, а також розробив основні положення теорії інтегрального раціоналізму — як органічного поєднання наукової, філософської та релігійної форм пізнання. Крім власних оригінальних праць, він започаткував і видав серію перекладів класиків філософії. Народився 7 грудня 1947 р. в м. Ізюмі Харківської області. У 1975 р. закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка за фахом філософа, викладача. З 1975 до 1978 рр. працював асистентом на кафедрі філософії Харківського інституту інженерів транспорту, а далі навчався в очній аспірантурі філософського факультету Ленінградського державного університету, де захистив у 1981 р. кандидатську дисертацію. У 1981 р. Володимир Миколайович розпочав свій шлях в Українському державному університеті залізничного транспорту. З 2010 р. очолює кафедру філософії та соціології цього вишу. У 2008 р. науковець захистив докторську дисертацію на тему «Філософія європейського адогматизму: парадокс віри Сірена К’єркегора і Sola fide Лева Шестова» в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара. |
У 2011 р. йому присвоїли звання професора.
У 2009 р. під керівництвом В.М. Петрушова група науковців виконала держбюджетну науково-дослідну роботу «Філософське та науково-методологічне дослідження теоретичних засад прийняття оптимальних рішень персоналом структур та підрозділів залізничного транспорту в умовах значного зростання інтенсивності руху поїздів». Робота містить не лише теоретичні положення та математичні розрахунки, а й розроблений прилад.
Головна наукова праця Володимира Миколайовича — монографія «Європейський адогматизм: історико-філософська ретроспектива, сучасні інтенції» (2007). Запропонована ним концепція європейського адогматизму є результатом осмислення різновидів критичного філософування й у концептуальному плані охоплює такі течії, як скептицизм, нігілізм і постмодернізм у їхньому історичному аспекті. Адогматизм від кожної із цих течій переймає їхній індивідуальний стиль критики: іронію, радикалізм й антисистемність мислення. Головні представники адогматичного мислення — С. К’єркегор і Л. Шестов, які спрямували свою критику на вчення про всевладність необхідності. Ідеї адогматизму трансформуються в інтегральний раціоналізм шляхом витлумачення віри як ентелехії розуму.
У співавторстві філософ видав навчальний посібник «Філософія: Нормативний курс» (2013) із грифом Міносвіти України та працю «Образ будущего. Онтологический очерк о настоящем и грядущем мире» (2017).
На сьогодні науковець має майже 200 публікацій як у фахових, так і спеціалізованих журналах, у часописах вишів Києва, Харкова, Дніпра, Львова, Полтави, Сімферополя й Дрогобича. Підготував до захисту одного доктора філософських наук.
У 2012 р. він заснував серію «Філософська класика в українському перекладі». Переклав із російської на українську й видав друком таких авторів: Л. Шестова («Апофеоз безпідставності» (2012)), С. Франка («Незбагнене» (2013)), М. Бердяєва («Філософія свободи. Сенс творчості. Самопізнання» (2014)) та М. Лосського («Обґрунтування інтуїтивізму. Світ як органічне ціле» (2016)).
Володимир Миколайович бере участь у конференціях різного рівня. Є активним учасником щорічних Харківських міжнародних Сковородинівських читань, а також міжнародної науково-практичної конференції «Людина, суспільство, комунікативні технології», яку проводить кафедра філософії та соціології Українського державного університету залізничного транспорту.
|
