|
|
Піза Дмитро Макарович Проректор з питань перспектив розвитку, директор Інституту інформатики та радіоелектроніки Національного університету «Запорізька політехніка»
Доктор технічних наук, професор, академік Української академії економічної кібернетики
Учений у галузі радіолокації Дмитро Макарович Піза зробив вагомий особистий внесок у підвищення завадозахищеності вітчизняних радіолокаційних станцій, на які є попит на закордонних ринках озброєнь.
|
центрі «Науково-виробничий комплекс «Іскра».
У 1982 р. в спеціалізованій ученій раді Всесоюзного науково-дослідного інституту захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Радіолокація та радіонавігація». Після захисту дисертації протягом чотирьох років працював у редакційній колегії журналу «Вопросы специальной радиоэлектроники» цього інституту.
3 1986 р. Дмитро Макарович працює в рідній альма-матер і завідує кафедрою радіотехніки.
У 1997 р. в Науковому центрі досліджень Генерального штабу Збройних сил України захистив докторську дисертацію за спеціальністю «АСУ та прогресивні інформаційні технології». Починаючи з 1999 р. — проректор із питань перспектив розвитку університету, а з 2001 р. за сумісництвом — директор інституту інформатики та радіоелектроніки. У різні роки, обіймаючи різні посади в університеті, був головним редактором журналів «Електротехніка і електроенергетика» й «Радіоелектроніка, інформатика, управління».
Активно працює на ниві науки, зокрема в спеціалізованій ученій раді із захисту докторських дисертацій при Харківському національному університеті радіоелектроніки. Є заступником головного редактора журналу «Радіоелектроніка, інформатика, управління», який індексується міжнародною науково-метричною базою Web of Science Core Collection. Крім того, видав понад 225 наукових праць, серед яких п’ять монографій та чотири навчальні посібники. Має більше ніж 50 патентів.
Під керівництвом Д.М. Пізи захищено вісім кандидатських і три докторські дисертації, виконано декілька дослідно-конструкторських робіт, також п’ять науково-технічних проєктів на замовлення Міністерства освіти та науки України. У 2007–2008 рр. учений узяв участь у міжнародному єгипетсько-українському науково-технічному проєкті.
Дев’ять років проводив експертизу дисертацій у Вищій атестаційній комісії України. Належить до членів Української федерації інформатики.
За багаторічну невтомну діяльність у галузі науки й освіти нагороджений медаллю «За трудову доблесть» і Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Має відомчі відзнаки «Відмінник освіти України» та «За наукові досягнення».
У житті Дмитро Макарович дотримується проактивної позиції. Його кредо: «Якщо не я, то хто й коли?» Це гасло передає і власним дітям — сину й доньці.
|
Також відіграв вагому роль у становленні Запорізького національного технічного університету, перейменованого на Національний університет «Запорізька політехніка».
Народився 20 жовтня 1946 р. в с. Будки Кременецького району Тернопільської області. У 1969 р. закінчив Запорізький машинобудівний інститут імені В.Я. Чубаря (нині — Національний університет «Запорізька політехніка»). У 1970 р. проходив службу в лавах Радянської армії.
Працював інженером, провідним інженером і начальником сектору в Науково-технічному
