|
|
Макаров Володимир Леонідович ГОЛОВНИЙ НАУКОВИЙ СПІВРОБІТНИК ІНСТИТУТУ МАТЕМАТИКИ НАН УКРАЇНИ, член Бюро Відділення математики Національної академії наук України Академік Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Володимир Леонідович Макаров — видатний український учений у галузі обчислювальної та прикладної математики. Результати його фундаментальних досліджень є основою важливих досягнень вітчизняної науки, які знайшли своє практичне застосування в математичному моделюванні складних інструментально-технологічних систем і вимірювальних комплексів. Народився 11 серпня 1941 р. в м. Воронеж (РФ). З 1958 до 1963 рр. навчався на механіко-математичному факультеті Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (нині — КНУ імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «Математика», а з 1963 до 1965 рр. — в аспірантурі цього ж навчального закладу. У 1967 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1974 р. — докторську. У 1971 р. отримав учене звання доцента, а в 1977 р. — професора. Працював Володимир Леонідович у КНУ імені Тараса Шевченка на посадах молодшого наукового співробітника, асистента, старшого викладача; із 1969 р. — доцента, старшого наукового співробітника; із 1977 р. — професора. З 1969 до 1971 рр. був заступником декана факультету кібернетики, із 1981 до 1998 рр. — завідувачем кафедри чисельних методів математичної фізики. У 1998–2019 рр. В.Л. Макаров працював на посаді завідувача відділу обчислювальної математики Інституту математики НАН України. |
У 2002–2011 рр. створив й очолював кафедру прикладної математики Національного авіаційного університету. З 2019 р. — головний науковий співробітник Інституту математики НАН України.
Основні наукові досягнення В.Л. Макарова концентруються навколо чотирьох напрямів: теорії різницевих схем, теорії операторного інтерполювання, абстрактних задач для диференціальних рівнянь із необмеженими операторними коефіцієнтами, функціонально-дискретного методу в спектральних та крайових задачах. Значним здобутком став цикл результатів В.Л. Макарова разом з академіком О.А. Самарським та учнями щодо теорії різницевих схем для диференціальних рівнянь.
Автор близько 400 наукових публікацій, серед яких 13 монографій, 7 підручників та навчальних посібників. Володимир Леонідович заснував в Україні наукову школу з обчислювальної математики. Під його керівництвом захищено 17 докторських та 48 кандидатських дисертацій.
В.Л. Макаров головує в науковій раді «Обчислювальна математика» при відділенні математики НАН України. Протягом десяти років був членом редколегії журналу «Дифференциальные уравнения», а нині заступник головного редактора журналу «Обчислювальна та прикладна математика», головний редактор серії «Обчислювальна математика» (КНУ імені Тараса Шевченка), член редколегій журналів «Український математичний журнал» та «Нелінійні коливання». Член секції математики і механіки Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, а також Конкурсної комісії з присудження іменних стипендій Верховної Ради України та призначення Премій Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим. Член спеціалізованих рад із захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів.
Визначну наукову діяльність В.Л. Макарова відзначено орденом Трудового Червоного прапора (1984), преміями НАН України імені М.М. Крилова (2007) та імені М.М. Боголюбова (2011). Почесний доктор Національного університету «Львівська політехніка».
Уся сім’я В.Л. Макарова присвятила своє життя науці. Дружина — Світлана — кандидат біологічних наук, доцент. Сини — Леонід та Сергій — захистили кандидатські дисертації з фізико-математичних наук.
|
