Канюк
Геннадій Іванович
Завідувач кафедри теплоенергетики та енергозберігаючих технологій Української інженерно-педагогічної академії
Доктор технічних наук, професор,
дійсний член Академії енергетики України та Національної академії наук
вищої освіти України
Геннадій Іванович Канюк — очільник й активний організатор кафедри теплоенергетики та енергозберігаючих технологій, де готує молоді наукові кадри й бере участь у проєктах перспективного розвитку Української інженерно-педагогічної академії. Він створив новий науковий напрям «Енергозберігаюче автоматизоване керування технологічними системами» та керує відповідною науковою школою.
Народився 31 березня 1957 р. в м. Макіївка Донецької області. У 1974 р. вступив на енергомашинобудівний факультет Харківського політехнічного інституту, який успішно закінчив у 1980 р. за спеціальністю «Гідропневмоавтоматика та гідропривід». Отримав диплом із відзнакою і здобув кваліфікацію інженера-механіка. Під час переддипломної практики працював інженером-конструктором у науково-дослідному й проектно-конструкторському інституті «Гідропривід».
Після закінчення інституту Г.І. Канюк працював на ВО «ФЕД» майстром експериментального цеху, де брав участь у створенні прецезійних електрогідравлічних слідкуючих приводів автоматичного керування системами літальних апаратів. У 1980 р. вступив до аспірантури Українського заочного політехнічного інституту за спеціальністю «Механіка рідини, газу та плазми», де виконував дослідження під керівництвом професора Й.Я. Токаря.
|
Навчання поєднував з науковою роботою, пов’язаною з реалізацією наукових госпдоговірних робіт з енергетичними й машинобудівними підприємствами України.
У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію і працював у Харківському інженерно-педагогічному інституті науковим співробітником, а потім — викладачем кафедри теоретичних основ теплотехніки й гідравліки. З 1989 до 1993 рр. Г.І. Канюк завідував науковою лабораторією оптимізації систем керування Харківського комплексного інженерного центру АН України, де під його керівництвом та за безпосередньої участі розроблялися масштабні інноваційні проєкти зі створення імітаційних динамічних випробувальних стендів для підприємств оборонного й машинобудівного комплексів України. У 1993 р. повернувся до Української інженерно-педагогічної академії і обійняв посаду доцента кафедри теоретичних основ теплотехніки та гідравліки. У 2010 р. Геннадій Іванович захистив докторську дисертацію. Того ж року очолив кафедру теплоенергетики та енергозберігаючих технологій, а у 2011–2016 рр. був деканом енергетичного факультету.
Геннадій Іванович здійснює наукові дослідження у сфері енергетики, енерго- й ресурсоощадження, технічної кібернетики та інженерної педагогіки. Автор понад 200 наукових праць, серед яких 12 монографій, 15 патентів та 113 статей у науково-метричних базах, фахових вітчизняних і закордонних виданнях, а також більше 25 навчальних та навчально-методичних посібників. За цими напрямами він також виступає науковим керівником держбюджетних і госпдоговірних НДР. Учений підготував п’ятьох кандидатів технічних наук, керує роботою п’ятьох аспірантів і двох докторантів. Працює у двох спеціалізованих учених радах. Є членом науково-методичної комісії МОН України з інженерії.
За особистий внесок у розвиток освіти й науки України нагороджений почесними грамотами МОН України та Харківської облдержадміністрації, орденом Академії енергетики України «За заслуги в розвитку енергетики України», медаллю Академії наук вищої освіти України «За успіхи в науково-педагогічній діяльності», медаллю імені Ярослава Мудрого АН ВО України — за вагомий особистий внесок у розвиток вищої інженерної освіти. Дипломант обласних конкурсів «Вища школа Харківщини — кращі імена» й лауреат Міжнародного конкурсу інноваційних та інвестиційних проєктів «Харківські ініціативи».
|
