|
Свідзинський
Анатолій Вадимович
Завідувач кафедри теоретичної
та математичної фізики Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки,
доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
За вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної й правової держави та з нагоди Дня Соборності України присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2010).
Відомий діяч на науково-освітній ниві Анатолій Вадимович Свідзинський упродовж років із запалом здійснює благородну та відповідальну справу — навчання молодого покоління. Дослідник у галузі теоретичної фізики, а також культурології та націології примножує та поширює знання, усвідомлюючи важливість нарощення інтелектуального потенціалу нації.
Народився 1 березня 1929 р. у м. Могилів-Подільський Вінницької області. Упродовж 1930-1939 рр. родина мешкала в м. Жмеринці, де батьки працювали на державних посадах: батько, Вадим Євтимійович, економіст районного планового відділу, мати, Клеопатра Георгіївна,
|
учителька фізики. Згодом сім’я переїхала до м. Києва, де й залишилася. Тут перебули німецьку окупацію України. Від 1945 р. родина мешкала в м. Львові.
Вищу освіту Анатолій Вадимович здобув на фізико-математичному факультеті у Львівському державному університеті ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою в 1952 р. Продовживши наукові дослідження, у 1956 р. захистив кандидатську дисертацію під керівництвом академіка М. М. Боголюбова, а в 1972 р. — докторську.
З 1956 до 1960 рр. Анатолій Свідзинський працював у Харківському політехнічному інституті, далі — у Фізико-технічному інституті низьких температур АН УРСР (м. Харків), а від 1975 р. — у Сімферопольському університеті.
У 1993 р. Анатолій Вадимович став першим ректором Волинського державного університету імені Лесі Українки, обов’язки якого виконував до 1995 р. З 1993 р. також очолює кафедру теоретичної та математичної фізики в цьому навчальному закладі. 1998 р. обраний дійсним членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
За час наукової діяльності вчений видав понад 100 публікацій у галузі теоретичної фізики. Йому належить низка монографій та підручників, серед яких «Пространственно-неоднородные задачи теории сверхпроводимости» (1982), «Лекції з термодинаміки» (1999), «Вступ до спеціальної теорії відносності» (2007), «Математичні методи теоретичної фізики» у двох томах (2009), «Мої спогади про Миколу Миколайовича Боголюбова» (2009), «Мікроскопічна теорія надпровідності» (2011), а також праці з культурології та націології, а саме: «Крим — не тільки зона відпочинку» (один із авторів, 1993), «Це складне національне питання» (1994), «Самоорганізація і культура» (1999), «Синергетична концепція культури» (2009; 2013).
Крім того, Анатолій Свідзинський пише художні твори. Є автором низки сатиричних та гумористичних новел, виданих під назвою «Роки й обличчя» (2015) у м. Луцьку. У 2001–2005 рр. був головним редактором громадсько-політичного часопису «Розбудова держави».
На пошану свого дядька — видатного поета доби Розстріляного відродження Володимира Свідзинського, якого називають одним із найфеноменальніших і найтрагічніших поетів ХХ століття, Анатолій Вадимович видав книжку «Я виноград відновлення у ніч несу…» (2003).
Багаторічна діяльність Анатолія Вадимовича відзначена на найвищому рівні. Він нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (1998), Орденом архістратига Михаїла за заслуги перед Українською помісною православною церквою (1999) та Почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (2004).
|
