СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Петровський Олександр  Павлович

Петровський

Олександр Павлович

Директор Науково-технічної компанії «ДЕПРОІЛ ЛТД», президент Української нафтогазової академії, почесний розвідник надр України, доктор фізико-математичних наук, професор


Професор О. П. Петровський — гірничий інженер-геофізик, має 37-річний досвід практичної та науково-дослідної роботи в нафтогазовій галузі. Є автором математичної теорії та створеної на її основі технології інтегральної інтерпретації комплексу геолого-геофізичних даних для пошуків та розвідки нафтових і газових родовищ. Відомий не тільки в Україні, а й за її межами фахівець із математичної теорії обробки та інтерпретації геолого-геофізичної інформації, пошуків та розвідки нафтових і газових родовищ, популяризатор досягнень вітчизняної освіти й науки, учасник багатьох міжнародних конференцій та виставок, дійсний член міжнародних професійних спілок SEG, EAGE, AAPG. Народився 29 липня 1962 р. у м. Івано-Франківськ у сім’ї Павла Інокентійовича та Ірини Василівни. У 1984 р. із відзнакою закінчив геологорозвідувальний факультет Івано-Франківського інституту нафти і газу, отримавши диплом гірничого інженера-геофізика. Після навчання в аспірантурі ІФІНГ у 1985–1988 рр. під керівництвом видатного вченого, доктора фізико-математичних наук, професора О. І. Кобрунова підготував і в 1989 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук. У період 1989–1992 рр. працював спочатку молодшим, а потім старшим науковим співробітником Науково-дослідного сектору ІФІНГ. У 1992 р. О. П. Петровському присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника. Починаючи з 1991 р., був засновником і директором низки науково-технічних підприємств: у 1991 р. — Мале державне підприємство «КСІ», у 1997 р. — Науково-технічна фірма «БІПЕКС ЛТД». Основний напрям діяльності цих підприємств був спрямований на створення сприятливих умов для розробки, удосконалення та впровадження наукових ідей, розроб­лених у його наукових дослідженнях. У 2006 р. в Інституті геофізики імені С. І. Суботіна НАН України захистив докторську дисер­тацію на тему «Математичні моделі і інформаційні технології інтегральної інтерпретації комплексу геолого-геофізичних даних (на прикладі нафтогазопошукових задач)». Протягом усього часу після закінчення інституту був пов’язаний з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу як науковець та викладач: доцент ка­федри «Геофізичних досліджень свердловин», доцент кафедри «Польової нафтогазової геофізики», провідний, а потім головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту нафтогазових технологій, завідувач кафедри «Польової нафтогазової геофізики». Уболіваючи за розвиток нафтогазової, геофізичної та геологічної науки й освіти, за період керівництва кафедрою «Польової нафтогазової геофізики» ІФНТУНГ власним коштом забезпечив облаштування лекційних і лабораторних приміщень кафедри з огляду на сучасні світові стандарти. Постійно працював над підвищенням якості підготовки фахівців-геофізиків, зокрема у 2009 р. заснував при кафедрі студентську спілку Американської асоціації геофізиків-розвідників (SEG), яка дала змогу багатьом студентам університету взяти участь у міжнародних навчальних та професійних заходах.



У період 2011–2015 рр. був керівником команди магістрів університету, яка брала участь у Міжнародному професійному конкурсі студентських геологорозвідувальних проектів «Imperial Barrel Award» Американської асоціації геологів-нафтовиків (AAPG). Заснував та у 2011, 2013 та 2015 рр. провів три міжнародні науково-практичні конференції під загальною назвою «Нафтогазова геофізика», у яких узяли участь як фахівці-геологи та геофізики з України та зарубіжжя. На кафедрі під його керівництвом була сформована наукова школа «Теорії і методів інтегрального аналізу комплексу геолого-­геофізичної інформації при пошуках, розвідці та розробці нафтових і газових родовищ», у межах якої підготовлені та успішно захищені дисертаційні роботи. Опублікував більше ніж 150 наукових праць, підручників, посібників та тез доповідей на міжнародних наукових конференціях. У 2010 р. створив та очолив творчу групу із числа науковців та фахівців нафтогазової галузі з вивчення геологічних, гідрогеологічних, екологічних та технічних можливостей проведення в Західному регіоні України видобутку природного газу із силурійських сланцевих порід Волино-Поділля. У 2011 р. виступив науковим експертом на спільному засіданні Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад під час розгляду питання щодо доцільності видобутку природного газу зі сланцевих порід з інформацією про технічні, економічні та соціальні переваги. Провів низку ознайомчих семінарів із залученням світових експертів (США, Канада, Англія, Польща) щодо питань пошуків, розвідки та видобутку природного газу зі сланцевих порід для населення районів Івано-Франківської та Львівської областей. У 2013 р. очолив делегацію фахівців від України з вивчення досвіду видобутку сланцевої нафти й газу на території провінції Альберти в Канаді. У 2011 р. створив сучасну науково-технічну та сервісну геофізичну компанію «ДЕПРОІЛ», яка працює за міжнародними стандартами в галузі охорони праці та довкілля, оснащена найсучаснішим геофізичним обладнанням, комп’ю­терними системами та авторським програмним забезпеченням для обробки та автоматизованої інтерпретації геолого-геофізичних даних. За понад 20 років науково-виробничої діяльності під його керівництвом було виконано більше ніж 90 виробничих проектів, за результатами яких у межах різних нафтогазопромислових районів Росії та Украї­ни пробурено низку нафто- та газопродуктивних свердловин, відкрито два нафтових родовища та чимало нових покладів у межах відомих газових родовищ. У 2012 р. був представником від Національної академії наук України на конференції Академії наук Росії «Обчислювальні технології обробки великих масивів інформації в нафтогазовій промисловості» та виступив із доповіддю «Багатомашинна і багатопроцесорна технологія створення постійно діючих просторових геолого-геофізичних моделей». Паралельно з професійною діяльністю веде активну громадську роботу. Із 2010 р. був членом, а з 2014 до 2018 рр. — головою експертної ради з географії, геології та геофізики при Департаменті акредитації кадрів Міністерства освіти і науки України. Є дійсним членом професійних геофізичних та геологічних спілок EAGE, SEG, AAPG та президентом Україн­ської нафтогазової академії. Нагороджений медаллю «Почесний розвідник надр України» та званням «Найкращий науковець року». Олександр Павлович має трьох чудових дітей: Ірину Петровську-Марчіано — доктора філософії за програмою обчислювальної математики в нафтогазовій галузі університету Imperial College London (м. Лондон, Велика Британія), яка мешкає в США та працює в компанії Chevron, Дмитра — аспіранта університету Heriot-Watt University (м. Единбург, Шотландія) за програмою моделювання тріщино-порового середовища та наймолодшого сина Олександ­ра, який народився у 2018 р., а також чарівних онучок Соломійку та Зорянку Петровських-Марчіано, якими дуже пишається.