СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Мараховський
Леонід Федорович

завідувач кафедри автоматизації комп’ютерно-інформаційних технологій транспорту Державного економіко-технологічнОГО університету транспорту

Доктор технічних наук, професор.
Ім’я видатного науковця Леоніда Федоровича Мараховського, який стояв у витоків створення електронно-обчислювальних машин, знане поза межа­ми України. Засновник наукової школи «Розробка методів проектування комп’ютерних пристроїв на елементах автоматної пам’яті». Народився 28 січня 1937 р. у Дніпропетровську. Освіту здобув у Київському політехнічному інституті за спеціальністю «Автоматика і телемеханіка». Трудовий шлях розпочав в Інституті електротехніки Академії наук УРСР слюсарем, невдовзі — техніком (1954–1956). Відслужив у Радянській Армії. З 1962 по 1967 рр. працював інженером в Інституті кібернетики, з 1959 по 1962 рр. — механік з точних приладів обчислювального центру Академії наук УРСР. У Київському НДІ мікроприладів Леонід Федорович обіймав посади старшого, провідного інженера, начальника лабораторії, старшого наукового співробітника, начальника сектору (1967–1975). Завідувач сектору у Головному науково-дослідному та інформаційно-обчислювальному центрі Держ­плану УРСР

(1975–1978). Упродовж 1977–1998 рр. — доцент, професор (й понині — на кафедрі інформатики) Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, 1999–2011 рр. — професор, завідувач кафедри Київського університету туризму, економіки і права. З 2012 р. — професор Державного економіко-технологічного університет транспорту. Леонід Федорович розробив малу інтегровану машину на напівпровідниках, першу в СРСР машину на інтегральних схемах. Машину «Електроніка» визнано кращою в СРСР, яка не поступалася американським і японським. Автор нового наукового міждисциплінарного напряму, що складається з п’яти нових наукових напрямів в обробці інформації: теорії проектування нових елементів автоматної пам’яті; теорії багатофункціональних автоматів 1, 2 і 3 роду; основи теорії проектування дискретних реконфігурованих пристроїв; логічне проектування дискретних пристроїв на схемах автоматної пам’яті; теорія побудови цифрового штучного нейрона. Автор понад 200 наукових та навчально-методичних праць. Написав художню книгу «О пионерах вычислительной техники». За вагомий внесок у розвиток винахідництва нагороджений медалями ім. А. Нобеля, ім. В.І. Вернадського, Вільгельма Лейбниця. За рішенням Європейського науково-промислового консорціуму нагороджений орденом LABORE ET SCIENTIA. Член-кореспондент РАЕ та академік Міждисциплінарної академії наук України. У житті Леонід Федорович керується принципами: «Коли працюєш, не май думки ні про що, окрім роботи», «За будь-яких обставин залишайся людиною!», «Завжди кажи правду!».