СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Ключко
Олена Михайлівна

Доцент Національного авіаційного університету, СТарший науковий співробітник Ельбруської медико­біологічної станції, Інституту фізіології ім. Богомольця НАНУ

Кандидат біологічних наук (біофізика).
Біолог-біофізик, інженер-програміст, перекладач О.М. Ключко продовжує славну родинну династію науковців, учителів. Батько Михайло Ключко — інженер-механік авіаційних двигунів, доцент, канд. техн. н. (Науковці України — еліта держави, т. 5, ст. 201). Мати Зоя Ключко — визначна вчена з фауни метеликів-совок, професор, д. біол. н. (т. 4, ст. 200). Народилась 1959 р. у Києві; там же закінчила СШ № 66 (нині — № 159) зі спец. «англійська мова». Як і маму Зою, її навчала музики Ольга Андріїв­на Корицька (1899–1986), знана колись піаністка поч. ХХ ст, послідовниця Рахманінова. Їх старовинна університетська дворянська родина виховували любов до краси, науки у Олени та її друзів, які дітьми часто гралися в квітучому садку біля їх дому у Святошино. Олена поглиблювала знання з математики, фізики у Республіканській заочній фіз.-мат. школі (РЗФМШ) при Київському держуніверситеті (КДУ) ім. Т. Шевченка. Закінчила біологічний ф-т КДУ ім. Т. Шевченка, отримала диплом із відзнакою як біолог-біофізик, викладач біології, хімії. Її дипломна робота посіла 1 місце серед дипломів Міносвіти УРСР (1981). З 1978 р. вивчала біофізику мозку в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР. Пройшла шлях від лаборанта до

наукового співробітника (1981–2005). Захистила канд. дисертацію (1991) під керівництвом світочей біофізики мозку академіків О. О. Кришталя та П.Г. Костюка, долучившись до їх наукової школи, а згодом — до школи акад. М.М. Сиротиніна. Працювала під керівництвом його учня, д.мед.н. П.В. Білошицького, керівника Ельбруської медико-біологічної станції (ЕМБС) НАНУ на Кавказі (РФ) (НУЕД, т. 4, с. 149). Другу вищу освіту Олена здобула на ф-ті лінгвістики Міжнародного інституту лінгвістики і права, де окрім англійської, опанувала німецьку, італійську, іспанську мови (1995–1999). Взірцем став її любий дід М.В. Хомичевський (псевд. Борис Тен, 1897–1983), поет-перекладач «Іліади», «Одісеї» Гомера, творів Шекспіра та ін., лауреат премії ім. Рильського. Олена перекладала італійську та німецьку поезію ХХ ст. українською мовою (збірки «Хвиля», «Молодий будівничий України», ін.). Писала казки для дитячого журналу «Словознайко» з вивчення англійської мови. Кілька років відвідувала студію поезії «Радосинь» під керівництвом Д. Чередниченка у Будинку письменників України (до 2002). Була членом міжнародного науково-технічного товариства «Eurospeech» (нині — «Interspeech») на стику знань «мови-мозок-комп’ютер». Навчалась, працювала в ун-тах ЄС в Італії — Трієсті (1992–1993), Генуї (1997, 2000, 2003), Астонському технічному ун-ті Бірмінгема (Велика Британія, 1993). Третя вища освіта — Національний авіаційний ун-т (НАУ), диплом інженера-програміста (2003). Нині працює в НАУ доцентом, викладає біофізику, ІКТ; ряд курсів читає англійською. Викладала ІКТ, біологію в Уманському педуніверситеті ім. Тичини (2008–2010). В НАНУ працює старшим науковим співробітником. Часто виступає на наукових форумах в Україні, за кордоном. Має понад 170 наукових публікацій, 3 монографії (серед них «ІКТ в біології та медицині», 2008). О. Ключко подала до захисту докторську дисертацію, в якій принципи біофізики застосувала до вирішення проблем у техніці (2013). Започаткувала науковий напрямок дистанційного зондування і експертної ІКТ реєстрації хімічних забруднень із застосуванням біосенсорів у екології. Відзначена грамотами, подяками, в т.ч. медаллю «Винахідник СРСР» (1991), нагородою голови Київської міськради за перекладацьку діяльність (1998). Чоловік Г. Лізунов — заві­дувач лабораторії ІКД НАНУ та НКАУ (НУЕД, т. 5, с. 201). Донька Аліна — програмістка.