СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Грицюк
Валерій Миколайович

Провідний науковий співробітник Науково-дослідного центру воєнної історії Національного університету оборони України

Кандидат історичних наук, доцент.
Життєве покликання В.М. Грицюка визначило напрямки його наукової роботи: воєнна історія Давньої України та історія України періоду Другої світової війни. Наставниками на обраному шляху стали В. Бережинський, О. Лисенко, Є. Черненко. Народився Валерій Миколайович 14 червня 1963 р. у с. Коритне, виріс у с. Требухівка Хмельницької області. У 1985 р. закінчив військове училище, у 2001 рр. — Національну академію оборони України. Роки становлення у військовій справі мали вагомі результати: пройшов шлях від заступника командира роти до заступника командувача 38-го армійського корпусу з виховної роботи (м. Івано-Франківськ). У 2002–2005 рр. навчався в ад’юнктурі Національної академії оборони України. У вересні 2004 р. достроково захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Військова історія». Після захисту дисертації діяльність В.М. Грицюка пов’язана з роботою у галузі військової освіти та науки. Проходячи військову службу на посадах старшого викладача, доцента, заступника начальника кафедри, професора, начальника кафедри, начальника гуманітарного інституту Національного університету оборони України (НУОУ) імені Івана

Черняховського, Валерій Миколайович розкрив свій талант педагога та організатора вищої освіти. Під його науковим керівництвом захистили дисертації О. Остапчук, А. Кобзар, С. Хлонь, А. Хабчук. Після звільнення з військової служби у серпні 2015 р. В.М. Грицюк продовжив наукову діяльність у Науково-дослідному центрі воєнної історії НУОУ ім. Івана Черняховського на посаді провідного наукового співробітника. В галузі воєнно-історичної науки Валерію Миколайовичу належить понад 150 наукових публікацій, з яких більше 60 опубліковано у фахових виданнях України та за кордоном. Міжнародне визнання здобули авторські монографії «Військо скіфів (озброєння, організація, війни та воєнне мистецтво)» (2009), «Стратегічні та фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України» (2010) та у співавторстві «Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття. Історичні нариси» [у 2 кн.] (2011), «1941 год. Страна в огне. Историко-документальное издание» [в 2 кн.] (2011), «Крим: шлях крізь віки. Історія у запитаннях і відповідях» (2014), «Стратегічні та фронтові операції на території України у 1943–1944 роках» (2015). Під його керівництвом підготовлено та видано 12 підручників та навчальних посібників. Зокрема, Міністерством освіти та науки України рекомендовано до використання у вищих навчальних закладах підручники «Виховна робота у Збройних Силах України» (2011), «Морально-психологічне забезпечення у Збройних Силах України» (2012), «Історія воєнного мистецтва» (2012), навчальний посібник «Нариси воєнно-політичної історії України» (2014). За сумлінну військову службу, освітню та наукову діяльність В.М. Грицюк відзначений державною нагородою — медаллю «За бездоганну службу» III ступеня, відзнакою Міністра оборони України «Знак пошани», почесними нагрудними знаками начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України «За доблесну військову службу Батьківщині» та командувача Сухопутних військ «Сухопутні війська України», відзнакою НАПН України «Ушинський К.Д.» та багатьма іншими. Успіх Валерія Грицюка у службі та науці надійно підтримує тил, який очолює справжня берегиня родинного вогнища — дружина Світлана. Син Віталій продовжує офіцерську династію, а донька Ольга стала дружиною офіцера. Життєве кредо «Будьте мудрими» Валерій Миколайович успадкував від фундатора Київського військового гуманітарного інституту Леонтія Ріпи.