Фольклорист, етномузиколог, славіст, культуролог Софія Йосипівна Грица народилася 5 грудня 1932 р. у Львові. Закінчила Львівську консерваторію ім. М. Лисенка за спеціальністю «Історія та теорія музики» (клас професора С. Людкевича), аспірантуру Київської консерваторії ім. П.І. Чайковського. У 1964 р. захистила кандидатську ди­сертацію «Музично-фольклористична діяльність Ф.М. Колесси», докторську — «Мелос української народної епіки» у 1982 р. З 1957–2016 рр. — старший, провідний науковий співробітник, завідувач відділу етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. З 2016 р. — завідувач кафедри фольклористики та бандурного мистецтва Київського національного університету культури та мистецтв. Досліджує музичний та словесний фольклор України, розробляє методику історично-порівняльних студій в контексті слов’янської культури. В експедиціях на Правобережжя України, Полтавщину, Київське Полісся записала понад 1000 народних пісень. Вперше здійснила соціологічні експедиції на Чорнобильську АЕС (1975, 1983), Бурштинську ДРЕС та Новодністровську ГЕС (1977) в «інтегровані середовища», ввівши цей термін в українську фольклористику. Є прибічником структурно-функціонального методу в сучасній науці. С.Й. Грица розробила теорію парадигматики фольклору з позиції філософсько-лінгвістичного тлумачення, пісенної та фольклорної парадигми — множини, серії варіантів інваріанту — ядра, змін їх варіювання стосовно простору та часу та рівні стильової ідентифікації. У здобутку 400 наукових праць, серед яких «Фольклор у просторі та часі», «Трансмісія фольклорної традиції», «Українська фольклористика ХІХ – поч. ХХ ст. і музичний фольклор»; статей до «Історії української музики», «Українці». Керівник проекту тому «Українські народні думи», проаналізувала у вступній статті співвідношення слова, музики і виконавства, біблійні елементи в думах, класичне і сучасне їх виконання. Автор монографій «Ф.М. Колесса» (1962), «Мелос української народної епіки» (1979), «Леся Дичко в житті і творчості» (2012) та ін. Виступала на міжнародних з’їздах славістів з доповідями «Думи — видатне надбання української культури» (Бидгощ, 1969), «Функція словесного і музичного фольклору в умовах міжетнічних фольклорних контактів» (Софія, 1988), «Фольклор українців у між- і внут­ріконтинентальних міграціях» (Братислава, 1993), «Фольклористична праця з українсько-білоруського Полісся Ф. Колесси і К. Мошинського» (Краків, 1998), «Сюжетні і структурно-типологічні паралелі в українській, білоруській та польській баладі» (Мінськ, 2013). Досліджуючи протягом багатьох років наукову спадщину Ф. Колесси, підготувала 3 томи наукових праць вченого (1969, 1970, 1995). У спів­авторстві упорядкувала т. 9 «Народні пісні в записах Лесі Українки та з її співу» (1977) 12-томного видання Л. Українки; томи «Співанки-хроніки» (1972), «Наймитські та заробітчанські пісні» (1975). Видала збірку українських народних пісень про еміграцію «Будь здрава, землице» (1991). Добре знана як ведуча радіо-конкурсу «Золоті ключі». Номінант на Державну премію ім. Тараса Шевченка. Нагороджена преміями імені М. Лисенка, Ф. Колесси, Б. Асаф’єва. Життєве кредо: «Самовіддана праця в обраній сфері виправдовує існування на цій землі». Музика, мудра книжка, спілкування з рідними для Софії Йосипівни є духовними віддушинами.
Sofia J. Hrytsa
Corresponding Member of the National Academy of Arts of Ukraine, DSc (Study of Art), Prof.

Chairperson of the Department of Folklore Study and Bandura Art, the Kyiv National University of Culture and Arts. Fields of research: musical and verbal folklore of Ukraine, methods of historical and comparative studies in the context of Slavic culture, theory of folklore paradigmatics within philosophical and linguistic interpretation.