|
Білоусенко
Олександр Федорович
ЗАСНОВНИК І ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ, А ЗГОДОМ — НЕЗМІННИЙ ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ ЗАПОРІЗЬКОГО ОБЛАСНОГО СОЮЗУ ПРОМИСЛОВЦІВ ТА ПІДПРИЄМЦІВ (РОБОТОДАВЦІВ) «ПОТЕНЦІАЛ», НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ I СКЛИКАННЯ
За вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток Запорізького регіону, визначні трудові здобутки, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений економіст України» (2006). За значний особистий внесок у розвиток банківської справи, конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю нагороджений орденом «За заслуги» III (1997) та II (2009) ступенів.Народився 7 лютого 1937 р. у с. Успенівка Бердянського району Запорізької області. Закінчив Мелітопольський інститут механізації сільського господарства та Запорізький національний університет, здобув спеціальності інженера-механіка та економіста. Трудову діяльність розпочав у 1956 р. слюсарем-котломонтажником. Після закінчення Оріхівського сільськогосподарського технікуму, працював головним інженером дослідно-показового господарства «Світанок», а пізніше — обіймав керівні посади у комсомольських та партійних органах міст Токмака і Запоріжжя.
У цей період, за ініціативою та активної участі О. Ф. Білоусенка було реконструйовано і модернізовано
|
низку підприємств машинобудування, легкої та харчової промисловості, введені в експлуатацію об’єкти соціально-культурної сфери. У 1981–1992 рр. працював заступником та першим заступником голови Запорізького облвиконкому, водночас очолював планову комісію, а пізніше й головне планово-економічне управління виконкому. У 1987 р. завдяки його наполегливості було введено в експлуатацію магістральний газопровід ШДКРІ (Шебелинка–Дніпропетровськ–Кривий Ріг–Ізмаїл)–Енергодар–Мелітополь, що технічно забезпечило газифікацію населених пунктів області та три райони м. Запоріжжя — мережевим газом. Відтоді місцеві журналісти назвали О. Ф. Білоусенка «батьком газифікації» регіону.
У 1990 р. Олександра Федоровича, який ішов на вибори з програмним завданням «добиватися переведення республіки на економічну самостійність та політичний суверенітет», обрано народним депутатом Верховної Ради УРСР XII скликання (народним депутатом України I скликання). Як член постійної комісії Парламенту з питань економіки, бюджету, планування і цін та голова одного з її підкомітетів, О. Ф. Білоусенко разом із М. М. Байракою та В. П. Гетьманом є співавтором Закону України «Про економічну самостійність УРСР», прийнятого 3 серпня 1990 р. Цей закон разом із Декларацією про державний суверенітет України, ще до проголошення незалежності, став базовим для розробки законодавчої бази України. О. Ф. Білоусенко є також співавтором законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про місцеві ради народних депутатів УРСР та місцеве самоврядування», «Про джерела фінансування шляхового господарства України», «Про державну статистику» та інших.
У 1981–2002 рр. обирався депутатом Запорізької обласної ради, в якій у 1994–2002 рр. очолював постійну комісію з питань бюджету. З 1992 по 2008 рр. обіймав посади директора запорізьких обласних дирекцій АКБ «Україна», АППБ «Аваль» та «Ерсте Банк».
Почесний громадянин м. Токмак, почесний доктор Запорізького національного університету. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, почесними грамотами Верховної Ради України та багатьма іншими відзнаками. Член Національної спілки журналістів України, автор книг «Про час і про себе», «У пошуках кращої долі» і «Козацькі нащадки Сави Білоуса» та багатьох публіцистичних статей. Захоплюється історією, розвитком та функціонуванням української мови, вивченням архівних матеріалів.
З дружиною Тамарою Олексіївною виховали доньку Ольгу, сина Олега, які подарували онуків Олександра і Тетяну, а ті, в свою чергу — чотирьох правнуків.
Улюблений вислів: «Хто ж, як не я!»
|
