|
Гайдамака
Анатолій Васильович
Головний художник меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні», член-кореспондент Національної академії мистецтв України
За вагомий особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Народний художник України» (1998). За вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009). Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1985).Відомий художник-монументаліст Анатолій Гайдамака став легендою українського мистецтва. Саме йому довірено втілення глобальних проектів в історії держави. Творчості митця притаманне образно-філософське осмислення національної історії та традицій культури, самобутнє поєднання ідеї синтезу мистецтв і архітектури. У?багатогранному творчому доробку Анатолія Гайдамаки — кращі музейні комплекси світу, зокрема, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Музей космонавтики ім. С. П. Корольова, Музей М. Островського (м. Шепетівка), Меморіал пам’яті загиблих на морях (Крим, 2005–2006).
Народився 9 червня 1939 р. у с. Волосківці Менського району на Чернігівщині.
|
У 1961 р. закінчив Харківське художнє училище, а у 1967 р. — Московське вище художньо-промислове училище (Строганівське) за спеціальністю «Монументально-декоративне мистецтво». Творчий шлях розпочав архітектором-художником інституту «Київпроект». Проектував та оздоблював інтер’єри музеїв, культурних центрів, громадських споруд. Роботи виконані у техніці мозаїки, живопису, вітражу. З 1995 р. — головний художник Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні». Член Національної спілки художників України.
Основні творчі об’єкти митця: комплексне оформлення музеїв — книги в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» (1974), М. Коцюбинського в Чернігові (1983), запорозького козацтва на острові Хортиця (1983), Державного літературного музею в Одесі (1983), музею трипільської цивілізації (с. Трипілля Київської області); Пам’ятний хрест на місці Батуринської трагедії (2004), Меморіал пам’яті героїв Крут» (2006), комплекс «Запорізький 700-літній дуб» з церквою святої Покрови; Експозиція музею «Батьківщина Шевченка» (Моринці, 1998), музейний комплекс «Родинна пам’ять» (Шостка, 2015), Меморіальний комплекс «Зірка Полин» (Чорнобиль, 2011), оновлена експозиція музею Т. Г. Шевченка в Києві (1989); «Дороги війни» — реекспозиція Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. (1994–1995); художнє вирішення інтер’єрів банку «Україна» в Києві (1994), Національного музею «Чорнобиль» у Києві (1994–1996). Автор проекту Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» (2007–2008), пам’ятника Т. Г. Шевченку у Вінниці (2013–2014); церкви Святої Трійці в Македонії (1998–1999); художнє вирішення інтер’єрів, виконання живописних робіт для адміністративно-культурного центру «Росія» в м. Харбін (Китай, 1997); Музейно-культурний комплекс м. Когалим (Західний Сибір, 2012), Український культурний центр у Китаї (2013–2015); художнє рішення павільйону України на Всесвітній виставці EXPO-2010 (Шанхай, Китай), автор виставок «Пам’ятаємо Чорнобиль» (Віченца, Італія, 2006), «Давня цивілізація Європи» (Ватикан, 2009). Створив експозиції музею Шевченка (порт Шевченка, Казахстан, 1997), меморіал між Румунією та Україною «Голгофа без кордонів» (2008). У доробку також живописні твори «Материн сад», цикл «Розп’яття» та інші.
Організатор і учасник масштабних всеукраїнських і зарубіжних акцій і виставок. Проводив персональні виставки картин у Болгарії, Нідерландах, Кувейті, Македонії, Італії, Німеччині, ОАЕ, Росії, Сербії, Франції, Югославії, Японії. Втілює проекти, присвячені борцям за незалежність України в різних містах держави.
|
