СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Успішний економіст та державний діяч В’ячеслав Володимирович Дубицький народився 10 серпня 1947 р. у с. Вербка Кам’янець-­Подільського району Хмельницької області. По закінченні школи вступив до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, де здобув фах ученого агронома. Трудовий шлях розпочав інженером з нормування праці у радгоспі «Перемога» Івано-Франківської області. У 1970–1972 рр. служив у лавах Радянської армії. Після демобілізації працював керівником відділення радгоспу «Ленінець», протягом травня-вересня 1975 р. — директором радгоспу «Хмельницький» у Хмельницькій області. Відповідальний, вимогливий, енергійний керівник, В’ячеслав Дубицький зберіг любов до землі та повагу до людей виснажливої та благородної праці. Упродовж 1975–1980 рр. — заступник генерального директора Хмельницького виробничо-­аграрного об’єднання садівничих радгоспів. З 1980 до 1993 рр. обіймав керівні посади у Хмельницькій облспоживспілці: спочатку — директор міжрайонної заготівельної бази, пізніше — заступник голови правління. Водночас поглибив освіту у Київському торговельно-економічному інституті, отримав спеціальність економіста з торгівлі. З 1993 по 1996 рр. — президент Хмельницької обласної виробничо-комерційної фірми «Хмельницькнафтопродукт», з 1996 по 1998 рр. — голова ВАТ «ВКФ «Хмельницькнафтопродукт». Маючи багатий досвід, упродовж 1998–2002 рр. очолював Кам’янець-Подільську райдержадміністрацію. Сприяв вирішенню багатьох нагальних проблем жителів району, зокрема, подальшій газифікації населених пунктів, ремонту та завершенню будівництву шкіл. У 2002 р. обраний народним депутатом України, був головою підкомітету з питань підприємництва Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, членом спеціальної слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин організації касетного скандалу та його впливу на стан національної безпеки України, членом групи з міжпарламентських зв’язків з Федеративною Республікою Бразилія, Аргентинською Республікою та Союзною Респуб­лікою Югославія.

Автор внесення змін до законів «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (щодо нарахування пенсій військовослужбовцям), «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про державну підтримку малого підприємництва», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо впорядкування державної реєстрації у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України» та інших законодавчих актів. Працював на ниві науки. Теоретичні та практичні дослідження виклав у кандидатській дисертації на тему «Інтеграційні процеси в агропромисловому комплексі», яку захистив у 2004 р. За значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток держави, багаторічну сумлінну працю нагороджений орденом Дружби народів та орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України. За заслуги перед Українською Православною Церквою нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня. Одружений, має двох синів.