СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Кіпенський
Андрій Володимирович

Декан факультету інтегральної підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», професор кафедри промислової і біомедичної електроніки, науковий керівник лабораторії біомедичної електроніки

Доктор технічних наук, професор.
Результати досліджень А. В. Кіпенського знайшли широке застосування в мікропроцесорних системах керування різними об’єктами і технологічними процесами, в перетворювачах параметрів електроенергії та автоматизованих електроприводах, у виробах медичної техніки. Ряд його розробок впроваджено на підприємствах України та Росії. Народився 26 лютого 1956 р. у Москві у сім’ї військовослужбовця. Трудовий шлях почав у 1973 р. лаборантом, після служби в армії працював навчальним майстром кафедри природничих наук підготовчого факультету для іноземних громадян Харківського політехнічного інституту (ХПІ). У 1977 р. вступив на вечірнє відділення електромашинобудівного факультету ХПІ. Після закінчення четвертого курсу перевівся на кафедру промислової електроніки, де займався розробкою перетворювачів електроенергії для підземних і підводних транспортних засобів спеціального призначення, за цією ж тематикою з відзнакою захистив дипломну роботу. З 1985 р. Андрій Володимирович працював над проблемами комплексної автоматизації технологічного процесу вертикального напівбезперервного лиття порожнистих заготовок з кольорових металів і сплавів. У 1991 р. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Тиристорні перетворювачі з мікропроцесорним керуванням для електроприводів машин безперервного лиття». Це була перша робота на кафедрі щодо застосування мікропроцесорної техніки та захищалась за двома спеціальностями: «Напівпровідникові перетворювачі енергії» та «Електротехнічні комплекси і системи, включаючи їх керування та регулювання». Дисертація була високо оцінена спеціалістами у галузях перетворювальної техніки, електроприводу та ливарного виробництва. З 1992 по 1995 рр. — начальник обчислювального центру електромашинобудівного факультету (у 1995–2000 рр. — на громадських засадах), за сумісництвом — старший науковий співробітник, старший викладач, доцент кафедри промислової електроніки. Один з ініціаторів відкриття на кафед­рі нової спеціальності — фізична та біомедична електроніка і створення навчально-методичної та науково-дослідної лабораторії біомедичної електроніки. З 1996 до 2002 рр. — заступник декана електромашинобудівного факультету, з 1998 р. — науковий керівник лабораторії біомедичної електроніки. У здобутку — близько 350 наукових і навчально-методичних робіт, 45 з яких — авторські свідоцтва та патенти на винаходи. Підготував авторські лекційні курси і лабораторні практикуми, видав понад 20 нав­чальних посібників і методичних вказівок. З 2008 р. А. В. Кіпенський — декан факультету інтегральної підготовки. Під його керівництвом проведено реорганізацію факультету, створені вчена рада і профспілкова організація, розпочато підготовку за новими спеціальностями. Продовжуючи займатися науковими дослідженнями, професор А. В. Кіпенський запропонував нову концепцію побудови мікропроцесорних систем імпульсного керування, розробив теорію цифро-імпульсних і імпульсно-цифрових перетворень та оригінальний графоаналітичний метод для аналізу та синтезу статичних характеристик перетворювачів

електроенергії та інформації. Під його керівництвом і за безпосередньої участі розроблені та впроваджені в серійне виробництво, промислову експлуатацію та медичний технологічний процес регулятори температури для термостерелізації і термообробки, генератори озоноповітряних і озонокисневих сумішей, апаратні комплекси для локальної, загальної та комплексної фототерапії, апарати для низько- і високочастотної електротерапії з розширеними функціональними можливостями, прилади для функціональної та променевої діагностики з високою достовірністю отриманих результатів. З 2002 р. А. В. Кіпенський за сумісництвом — провідний науковий співробітник ВАТ «АТ Нау­ково-­дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» Національного космічного агентства України, а з 2003 р. — ще й головний конструктор фірми «РАДМІР» ДП АТ НДІРВ, де займався розробкою фізіотерапевтичних апаратів, медичних діагностичних приладів, мікропроцесорних систем керування різними об’єктами і технологічними процесами. Наслідком цих робіт став захист у 2011 р. докторської дисертації за спеціальністю «Біологічні та медичні прилади і системи». 3?2014 р. — голова спеціалізованої вченої ради з правом прийняття до розгляду та проведенням захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) технічних наук. Андрій Володимирович поряд із науково-педагогічною роботою активно займається громадською діяльністю. Він член президії і дійсний член Академії наук прикладної радіоелектроніки, голова Харківського відділення і дійсний член Академії технологічних наук України, академік Академії медикотехнічних наук РФ, член Української асоціації інженерів електриків, Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів, Всеукраїнської асоціації озонотерапевтів і виробників медичного обладнання для озонотерапії. Відповідальний редактор збірника наукових праць «Актуальні проблеми розвитку українського суспільства», член редколегії журналу «Прикладна радіоелектроніка». Член оргкомітетів низки наукових форумів, конференцій та семінарів. У 2013 р. став одним із засновників громадської організації «Слобожанське козацьке військо». У 2014 р. з ініціативи Андрія Володимировича створено Академію військово-історичних наук і козацтва, де його було обрано академіком і президентом. З 2015 р. — член Громадської ради при Харківській обласній державній адміністрації (комітет у справах козацтва). Плідна праця науковця і громадського діяча відзначена срібною медаллю ВДНГ СРСР, знаком «Винахідник СРСР», почесною грамотою президії АМН України, золотою медаллю АН прикладної радіоелектроніки, медаллю «За заслуги у науковій діяльності», багатьма іншими відзнаками громадських та наукових організацій. Одружений, має доньку Анастасію і внука Олега. Захоплення: історія, геральдика, нумізматика, боністика, фалеристика.