СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Гуляк
Анатолій Борисович

Завідувач кафедри новітньої української літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Доктор філологічних наук, професор.
Літературознавець Анатолій Борисович Гуляк досліджує питання теорії та історії літератури, проблеми українського письменства XIX–XXI ст., зокрема жанрологію літературного твору, теорію і практику віршування. Предметом аналізу науковця є аспекти становлення українського історичного роману. Народився 3 липня 1961 р. у с. Привітне Мурованокуриловецького району Вінницької області. У 1982 р. закінчив філологічний факультет Вінницького державного педагогічного інституту. Служив у лавах Радянської Армії. Працював учителем української мови та літератури у школах Вінниччини, обіймав посаду заступника директора середньої школи № 17 м. Вінниці. У 1989 р. Анатолій Борисович вступив до аспі­рантури Київського державного педагогічного інституту (нині — Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). У 1991 р. захистив кандидатську дисертацію «Творчість Грицька Григоренка (О. Є. Судивщикової-Косач) у контексті української літератури кінця XIX – поч. XX ст.», після чого працював викладачем,

доцентом кафед­ри української літератури, а з 1997 до 2005 р. — професор кафедри української літератури цього навчального закладу. У 1998 р. захистив докторську дисертацію «Становлення українського історичного роману: «Чорна рада» Пантелеймона Куліша», у 1999 р. присвоєно вчене звання професора. З 2000 р. дотепер Анатолій Борисович очолює кафедру україністики Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. З 2014 р. — завідувач кафедри новітньої української літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Професор А. Б. Гуляк — автор близько 200 пуб­лікацій з питань жанрології літературного твору, розвитку української малої прози кінця XIX – поч. ХХ ст., зокрема, про творчість М. Коцюбинського, О. Кобилянської, О. Судовщикової-Косач, Т. Бордуляка, А. Крушельницького та інших письменників; численних передмов до видань творів Г. Тютюнника, П. Куліша, О. Довженка, В. Винниченка, А. Кащенка тощо. Основні наукові праці: «Володимир Винниченко. Грицько Григоренко. Штрихи до портретів» (1995), «Олена Пчілка. Нарис життя і творчості» (1996), «Становлення українського історичного роману («Чорна рада» П. Куліша)» (1997), «Основи теорії літератури» (2001), у співавторстві — «Історія української літератури 70-х–90-х рр. ХІХ ст.» (1999), «Історія української літератури 40–90 рр. ХІХ століття» (у 2 книгах, 2002), «Числова символіка міфу» (2002), «Версифікація: теорія і практика вір­шування» (2003), «Історія української літератури кінця ХІХ – поч. ХХ століття» (у 2 книгах, 2006), «Історія української літератури 20–40 рр. ХІХ століття» (2009), «Літературна майстерність письменника» (2012), «Літературна майстерність письменника» (2015). Уклав хрестоматію з української літератури для 11 класу «Срібний птах» (2004). Нагороджений почесним знаком «Відмінник освіти України», член спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій. Підготував 32 кандидата та 8 докторів наук. У 1999–2003 рр. очолював науково-методичну комісію з літературознавства МОН України, член редколегій журналів і часописів «Рідні джерела», «Українська мова і література у сучасній школі», «Сучасний погляд на літературу», «Наука і сучасність».