|
Литвин
Володимир Михайлович
Народний депутат України IV, VI–VIII скликань, голова Верховної Ради України ІV та VI скликань (2002–2006, 2008–2012),
академік НАН України та НАПрН України
За визначні особисті заслуги перед Україною у розвитку державного будівництва, реформуванні політичної системи, утвердження ідеалів громадянської єдності та злагоди в суспільстві присвоєно звання «Герой України» (2004).
Народився 28 квітня 1956 р. у с. Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області в селянській родині. У 1978 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1978 до 1986 рр. працював у ректораті вишу, навчався в аспірантурі, був викладачем, згодом — старшим викладачем. Упродовж 1986–1989 рр. — начальник управління Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України. З 1989 до 1991 рр. — на роботі в апараті ЦК Компартії України. З 1991 по 1994 рр. — доцент, докторант Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Упродовж 1994–1996 рр. Володимир Михайлович працював
|
помічником Президента України з питань внутрішньої політики, заступником Глави Адміністрації Президента України. З вересня 1996 р. — перший помічник Президента України, а з листопада 1999 р. — Глава Адміністрації Президента України.
Народний депутат України IV, VI, VII, VIII скликань. Двічі обирався головою Верховної Ради України (2002–2006, 2008–2012). У 2012–2014 рр. очолював Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. З 27 листопада 2014 р. — народний депутат України VIII скликання.
З 2004 р. Володимир Литвин очолює Народну Партію. З часу її створення разом з командою однодумців спрямовує зусилля на розбудову держави, пропонує конкретні рішення для розв’язання нагальних проблем.
Державну і політичну діяльність успішно поєднує з науковою і педагогічною. У 1984 р. — кандидат, а з 1995 р. — доктор історичних наук. З 1996 р. — професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор понад 580 наукових праць, у тому числі монографічних досліджень. З 2003 р. — академік, упродовж 2006–2009 рр. — віце-президент Національної академії наук України.
За вагомий особистий внесок у розвиток наукових досліджень, зміцнення науково-технічного потенціалу України присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1998).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за серію монографій «Українська фалеристика та боністика» (1999). Видатні особисті заслуги Володимира Михайловича в галузі державного будівництва, багаторічна плідна законотворча та громадсько-політична діяльність відзначені орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2011).
|
