|
Роговцева
Ада Миколаївна
Народна артистка України
За самовіддане служіння Україні на ниві театрального та кіномистецтва, утвердження ідеалів духовної краси, людської гідності і добра, багаторічну подвижницьку творчу діяльність присвоєно звання «Герой України» (2007).
Найвідоміша актриса, гордість і слава української культури Ада Миколаївна Роговцева — не просто талановита людина, яка створила незабутні жіночі образи, що підкорили глядачів глибиною почуттів та етичною наповненістю. Вона — патріотка, має визначену громадянську позицію, для українців є моральним авторитетом, прикладом, як треба ставитися до батьківщини.
Народилась 16 липня 1937 р. у м. Глухів Cумської області. У 1959 р. закінчила Київський театральний інститут імені І. К. Карпенка-Карого за фахом «Актриса театру і кіно». Упродовж 1959–1994 рр. працювала в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки. Однією із зоряних ролей стала роль Гелени («Варшавська мелодія»), яку грала понад 700 разів. За виконання ролей Раневської («Вишневий сад»), Лесі Українки («Сподіватися»), Надії Гавриленкової («Хазяйка») присвоєно Державну премію України імені Т. Г. Шевченка (1981).
|
Потім гастролювала з концертними програмами та камерними театрами, працювала в антрепризних спектаклях. Зокрема, Гелена Модлевська («Варшавська мелодія 2») на сцені «МіленніумАрт» (США), Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, театру «Сузір’я»; Примадонна («Якість зірки») у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка; Франческа Джонсон («Рожевий міст») режисера Катерини Степанкової в Київському Академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Співпрацювала з режисером Романом Віктюком, грала у спектаклях «Священні чудовиська», «Уроки музики» і «Дама без камелій». Спеціально для Ади Роговцевої у 1997 р. Р. Віктюк поставив бенефісний спектакль «Бульвар Сан-Сет».
Фільмографія Ади Роговцевої нараховує майже 130 ролей. Дебют у кіно відбувся, коли навчалася на першому курсі інституту, зіграла Гафійку у фільмі «Кривавий світанок». Серед інших ролей: Наталія («Приборкання вогню), донна Анна («Камінний господар», фільм-вистава), актриса Віра («Дівчинка, хочеш зніматися в кіно?»), Анна Георгіївна («Осіння історія»), Ольга Тимофіївна («Кармелюк»), Єфросинія Петрівна («Вогні притону»). Всенародну славу і любов принесла роль Анни Кафтанової (серіал «Вічний поклик»).
Заслужена артистка УРСР (1960). Народна артистка УРСР (1967). Народна артистка СРСР (1978). Лауреат Призу VII Московського міжнародного кінофестивалю за кращу жіночу роль у фільмі «Салют, Маріє!» (1971). Лауреат премії «Кришталевий слон» в номінації «Видатна акторська сім’я» (1996). Тричі лауреат театральної премії «Київська Пектораль» за кращу жіночу роль у виставі «Ошукана» (1997), за видатний внесок у театральне мистецтво (2004) та за кращу жіночу роль Клод у виставі «Схоже на щастя». Переможець загальнонаціональної акції «Зірка України» в номінації «Зірка українського мистецтва» (2004). Нагороджена орденами «За заслуги» III ступеня, княгині Ольги III ступеня, орденом Дружби. Почесний громадянин Києва та Глухова.
Викладала в Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Останнім часом Ада Миколаївна влаштовує благодійні вистави та концерти на підтримку воїнів.
Автор поетичних збірок — «Мамині молитви», «Целую голос твой», книги про чоловіка «Мій Костя» та книги спогадів «Свідоцтво про життя» (2013). З народним артистом України Костянтином Степанковим познайомилася у студентські роки. Виховали сина Костянтина та доньку Катерину.
|
