|
Горний
Михайло Михайлович
Президент малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Гелікон», кандидат історичних наук, меценат
Народився 16 квітня 1960 р. у с. Майдан-Олександрівський Віньковецького району Хмельницької області. Закінчив професійно-технічне училище №4 у м. Хмельницькому. Вищу освіту здобув у Львівському політехнічному інституті за спеціальністю «Інженер-викладач будівельних дисциплін». З 1987 по 1990 рр. — аспірант Всесоюзного науково-дослідного інституту економіки і управління будіндустрією (Москва).
Трудовий шлях почав майстром у львівському управлінні БМУ1 тресту «Львівспецкомунбуд» (1983–1986), протягом року працював у Ленінському ПМК об’єднання «Якутагропромбуд». З 1986 по 1991 рр. — начальник відділу праці та заробітної плати проектно-будівельного об’єднання «Львівміськбуд». У 1991–1992 рр. — директор наукової виробничо-економічної фірми «ЕБО».
У 1992 р. заснував мале приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Гелікон», президентом якого є на цей час.
|
Кажуть, що у кожного в житті є своя вершина. Для Михайла Михайловича — це не міфічний, а рукотворний «Гелікон», який постійно росте разом із ним. Під керівництвом Михайла Горного підприємство здобуло визнання у споживачів. Посідає передові позиції на ринку пошиття спецодягу всіх видів, яке експортується до Європейського Союзу. Функціонують два сучасних готелі на 108 та 150 місць. Маючи штат висококваліфікованих фахівців та досвід виконання будівельних робіт, фірма споруджує сучасне комфортне житло для населення Львова та області.
Відомий на Львівщині меценат і доброчинець. Значні кошти спрямовує на будівництво культових споруд, у благодійні фонди, на організацію культурно-масових і спортивних заходів. МПП ВКФ «Гелікон» надає постійну спонсорську допомогу Львівській обласній асоціації професійного боксу та гандбольній команді вищої ліги «Галичанка».
Михайло Горний цікавиться минулим свого краю, зокрема, сторінками історії, які свого часу замовчувались. Заступник головного редактора газети «Меморіал», член Всеукраїнського громадського об’єднання «Меморіал», заступник голови Всеукраїнського об’єднання «Конгрес українців Холмщини і Підляшшя». Займається дослідницькою роботою. У 2000 р. в Чернівецькому державному університеті захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Всесвітня історія». Автор багатьох наукових праць, серед них монографії: у співавторстві «Історична Холмщина в описах, дослідженнях і спогадах» (1995), «Українська інтелігенція Холмщини і Підляшшя XX ст.» (2002), «Трагедія українських сіл Холмщини 1943–1945 рр.» (2007). Співавтор двох книг «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915–1947). Дослідження. Спогади. Документи».
Нагороджений нагрудними знаками «Golden Mercury» та «European Quality» Міжнародної корпорації соціального партнерства Europe Business Assembly (2005, Оксфорд), нагрудним знаком «Лідер XXI століття» (2006), відзнаками «Україна. Демократія. Свобода», «За вірність» ім. Василя Стуса, орденом Покрови Пресвятої Богородиці (2010), орденом Івана Мазепи (2010), орденом «Хрест пошани України» (2011), «Керівник року» (2011). У здобутку також релігійні нагороди: орден святого рівноапостольного князя Володимира I і II ступенів, орден Архистратига Михаїла, орден святого Миколая Чудотворця, три ордени святого князя Острозького, орден Христа Спасителя, орден Ярослава Мудрого I ступеня.
Має чудову родину. З дружиною Галиною Іванівною виховали сина Ярослава та двох дочок Наталію та Вікторію.
Життєве кредо: «Усе, що я роблю, повинно бути моральним та соціально відповідальним».
|
