СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Князєва Марина Владиславівна

Князєва
Марина Владиславівна

Професор кафедри біохімії Харківського національного університету ІМ. В.Н. Каразіна


Доктор біологічних наук, професор. Основним напрямком діяльності Марини Владиславівни Князєвої є біохімія сполучної тканини. В останні роки вона зосередила увагу на педагогічній діяльності у вищій школі, зокрема розробила авторський курс викладання біохімії на факультеті фундаментальної медицини, спрямованість якого пов’язана з використанням біохімії в практичній діяльності лікаря. Народилася 9 травня 1956 р. у м. Харків. До вступу у вищий навчальний заклад рік працювала старшим препаратором кафедри психіатрії Харківського медичного інституту. У 1974–1979 рр. навчалася у Харківському державному університеті імені О.М. Горького (нині – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна) на біологічному факультеті за спеціальністю «Біохімія». Перша посада після закінчення навчального закладу – старший лаборант лабораторії захисту рослин від іонізуючої радіації Харківського НДІ медичної радіології. З 1981 до 2002 рр. М.В. Князєва пройшла трудове і наукове становлення від молодшого наукового співробітника до провідного наукового

співробітника Центральної науково-дослідної лабораторії Харківського інституту удосконалення лікарів (нині – Харківська медична академія післядиплом­ної освіти), а згодом – професора кафедри клінічної біохімії та судово-медичної токсикології. На сьогодні Марина Владиславівна обіймає посаду професора кафедри біохімії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, на факультеті фундаментальної медицини викладає дисципліну «Біологічна хімія». Дослідження М.В. Князєвої в галузі біохімії сполучної тканини знайшли використання у розв’язанні питань практичної медицини – механізмів виникнення остеохондрозу, сполучення остеохондрозу та гострого інфаркту міокарда, при прогнозуванні розриву аневризми аорти, розробці діагностичного комплексу оцінки ефективності неоад’ювантної поліхіміотерапії хворих на рак яєчників. В результаті було розроблено діагностичні комплекси прогнозування розриву аорти, а також доведено ефективність неоад’ювантної поліхіміотерапії. Марина Владиславівна – автор 138 друкованих праць, з яких 9 патентів. З 2001 р. очолює громадську організацію «Нове мислення у медицині». Є активним учасником Конгресів FEBS (Європейської федерації біохімічних товариств) у містах Варшава, Будапешт, Стамбул, Відень, Афіни, Гетеборг, Турин, Санкт-Петербург. За значні успіхи в науково-практичній діяльності в галузі охорони здоров’я та в суспільному житті нагороджена почесною грамотою районного комітету профспілки працівників охорони здоров’я, відзначена премією 29 Конгресу Європейської федерації біохімічних товариств (FEBS).