![]() |
|
Білявський Георгій Олексійович Директор навчально-наукового інституту управління та екологічної безпеки Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління міністерства екології та природних ресурсів україни
Доктор геолого-мінералогічних наук, професор, дійсний член Української екологічної академії наук.
Науковий шлях Георгія Олексійовича Білявського позначений відкриттями, висновками і публікаціями з проблем екологічної безпеки гідросфери, питань розвитку екологічної освіти і науки в Україні, стратегії розвитку і впровадження екологічного аудиту та екологічної паспортизації техногенних об’єктів, територій і акваторій.
Народився 20 жовтня 1935 р. у с. Новоселка Радомишльського району Житомирської області. У 1957 р. закінчив геологічний факультет Київського державного (нині – національного) університету імені Тараса Шевченка, отримавши спеціальність інженера-геолога. Трудову діяльність розпочав у Далекосхідному геологічному управлінні Мінгеології СРСР (м. Хабаровськ), де до 1959 р. працював геологом у пошукових експедиціях. У 1959–1961 рр. – геолог експедицій організації «Укрводоканал-проект». Перші роки наукової діяльності Г.О. Білявського пов’язані з навчанням в аспірантурі Інституту геологічних наук АН УРСР, в якому він пройшов шлях від аспіранта до завідувача лабораторії морської інженерної геології.
У 1966–1982 рр. брав участь у роботі науково-дослідних експедицій з дослідження геологічних умов дна Світового океану (Атлантика, Тихий та Індійський океани, Середземне та Чорне море) на науково-дослідних кораблях АН УРСР «Михайло Ломоносов» та «Академік Вернадський». Проходив піврічне стажування у США та Канаді як стипендіат ЮНЕСКО (1973), а після повернення створив в Інституті геологічних наук першу в Україні морську інженерно-геологічну лабораторію (розвиток експрес-методів і спеціального устаткування для досліджень інженерно-геологічних властивостей донних відкладів безпосередньо на борту НДС). В 1989 р. захистив докторську дисертацію.
З 1985 до 1998 рр. працював у КДУ імені Тараса Шевченка на геологічному, географічному та економічному факультетах. Ініціатор створення міжфакультетської кафедри екології, ініціатор і співавтор Концепції розвитку екологічної освіти в Україні та першого україномовного підручника «Основи екологічних знань» і відповідних навчальних програм з курсів екології. Згодом працював у НДІ агроекології та біотехнології УААН, Національному аграрному університеті, Українському інституті досліджень навколишнього середовища і ресурсів РНБО України, Інституті колоїдної хімії і хімії води імені А. Думанського НАН України, Національному авіаційному університеті. З 2010 р. очолює навчально-науковий інститут управління та екологічної безпеки Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінекології України.
|
|