ПОДОРОГА
Віктор Миколайович
ГОЛОВА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЧЕРКАСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
|
Народився 31 липня 1954 р. у м. Шпола Черкаської області. Батькові Миколі Якимовичу (1919–1999) й матері Антоніні Мефодіївні (1917–2006) щиро вдячний за те, що прищепили любов до праці, навчання; їхні поради, настанови залишаються для нього дороговказом і нині. В. М. Подорога входив у трудове життя (липень 1971 р.) музичним вихователем дитячого санаторію станції Шпола Одесько-Кишинівської залізниці. Як і більшість його ровесників, проходив строкову службу в Збройних Силах СРСР. Після звільнення в запас повернувся на попереднє місце роботи. Вищою навчальною вершиною для Віктора Подороги став Харківський юридичний інститут імені Ф. Е. Дзержинського. Диплом про закінчення цього навчального закладу молодий правознавець отримав у 1980 р. З серпня 1980 р. по жовтень 1981 р. працював стажистом Вінницького районного суду. З жовтня 1981 р. по червень 1987 р. – суддя Літинського районного суду Вінницької області. Обраний безстроково суддею у березні 2000 р. У період з червня 1987 р. по січень 2006 р. – голова Городищенського районного суду Черкаської області. Із січня 2006 р. по червень 2007 р. – суддя Апеляційного суду Черкаської області. Обраний безстроково суддею Апеляційного суду у грудні 2006 р. З червня 2007 р. по цей час – голова Апеляційного суду Черкаської області. Має перший кваліфікаційний клас судді. В. М. Подорога нагороджений медаллю ''За трудову доблесть'' (1985). Автор збірок віршів: ''Рай у бур'яні'' (1999); ''Одіссея кума Гарбуза'''' (2003); ''Сонячний водограй'' (2004); ''Товариство моє'' (2004); ''Абетка подорожнього'' (2006). Дружина, Людмила Миколаївна, за фахом лікар-педіатр. Обіймає посаду завідуючої дитячою консультацією Городищенського РТМО. Старший син Леонід народився у 1980 р. Обіймає посаду cтаршого слідчого податкової міліції Державної податкової адміністрації Черкаської області. Молодший син Вадим народився у 1984 р. Працює помічником судді Придніпровського районного суду м. Черкаси. Захоплення Віктора Миколайовича – поезія, музика, будівництво та архітектура. Лірична поезія надихає: Товариство моє Товариство моє – дні мої і сумні, і веселі, Сірий жайворон в небі, і мед, й гіркота полину. Ти натхнення мого молоді невгамовні джерела, Диво-казка, яку до кінця своїх днів не збагну. Товариство моє, ти в житті і ділах моїх крила, Промінь сонця в пітьмі, дощ цілющий на спраглу траву, Океан моїх мрій, і широкі надійні вітрила, Човен той, на якому нестримно до щастя пливу. Товариство моє, ти горілка, настояна перцем, І козацьких звитяг ти відлуння у завтрашнім дні, Українські пісні, ті, що завжди звучать в моїм серці, То ж з тобою так хороше йти по дорогах світанків мені.
|
Логос Україна ПОБЕРЕЖНЮК Лариса Леонтіївна Зміст ПОЛІЩУК Олег Васильович