ПОБІРЧЕНКО
Ігор Гаврилович
АКАДЕМІК АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК
УКРАЇНИ
|
Доктор юридичних наук, професор, заслужений дiяч науки i технiки України. Народився 15 листопада 1923 р. у м. Києві. Добровольцем у 1941 р. пішов на фронт. За мужність і відвагу нагороджений багатьма бойовими орденами та медалями, іменною вогнепальною зброєю. Після закінчення Київської юридичної школи 16 років перебував на керівних посадах в органах державного контролю, юстиції і державного арбітражу. У 1953 р. екстерном закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Через вісім років знову повернувся в цей заклад – за сумісництвом викладав спецкурс ''Арбітражний процес''. Невдовзі перейшов на юридичний факультет на постійну роботу (у 1965–1971 рр. – доцент, з 1972 р. – професор). Завдяки І. Г. Побірченку Київський університет став першим вищим навчальним закладом в СРСР, у якому викладався курс господарського права. На юридичному факультеті вперше було запроваджено господарсько-правову спеціалізацію з підготовки висококваліфікованих юристів; Ігор Гаврилович створив і очолив катедру господарського права (з травня 1973 р. – катедра цивільного та господарського права, з вересня 1976 р. – катедра господарського права). І. Г. Побірченко по праву вважається фундатором київської школи господарського права та теорії господарського процесуального права. У 1971 р. захистив дисертацію ''Господарські спори та форми їх вирішення'' і здобув ступінь доктора юридичних наук. Засновник нового наукового напряму в юридичній науці – ''Господарська юрисдикція''. Був науковим керівником трьох докторських і семи кандидатських дисертацій. Серед його учнів 10 докторів і кандидатів юридичних наук, у т. ч. науковці з В'єтнаму та Німеччини. Має понад 240 наукових праць, у т. ч. 10 мо-нографій, 10 брошур, наукові статті та науково-практичні видання. У 1992 р. при Торгово-промисловій палаті України створює перший в історії України Міжнародний арбітражний суд, а у 1994 р. – Морську арбітражну комісію, які очолює з дня їх заснування. Член Всесвітньої федерації міжнародних арбітражних інститутів і Європейської арбітражної групи при Міжнародній торговій палаті. Неодноразово розглядав зовнішньоекономічні спори у міжнародних арбітражних судах багатьох іноземних країн. Є іноземним арбітром у міжнародних арбітражних судах 14 країн. Виступав із доповідями на міжнародних конференціях у 23 країнах. Майже щорічно організовує міжнародні конференції та семінари з проблем міжнародного арбітражу в Україні; є доповідачем на регіональних семінарах. Читав лекції у Львівському, Тбіліському, Братиславському, Брненському, Кошицькому, Лейпцизькому університетах, Харківському і Саратовському юридичних інститутах. Нагороджений золотими медалями Брненського і Кошицького та срібною медаллю Братиславського університетів. Ігорем Гавриловичем уперше в Україні підготовлено підручники з господарського права та з арбітражного процесу. Під його загальною редакцією видані збірник нормативних актів ''Міжнародний комерційний арбітраж. Закон України. Міжнародні конвенції. ІНКОТЕРМС 1990''; науково-практичні видання ''Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: законодавство та практика'', ''Практика МКАС при ТПП України. Зовнішньоекономічні спори'', ''Міжнародний комерційний арбітраж в Україні. Теорія і законодавство''. Статті І. Г. Побірченка вміщені в п'яти книгах, які видані у Великобританії, Німеччині, Фінляндії, а також в багатьох іноземних журналах. Він – голова редакційної ради журналу ''Практика міжнародного комерційного арбітражу''. За визначний особистий внесок у забезпечення діяльності Міжнародного арбітражного суду його нагороджено двома орденами князя Ярослава Мудрого V, IV ступенів (1997, 2003), двома орденами Богдана Хмельницького ІІІ і ІІ ступенів (1999, 2006), Почесною грамотою Верховної Ради України (2003), пам'ятною медаллю Верховної Ради України ''Десять років незалежної України'' (2002), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (1997), почесними відзнаками: Конституційного суду України (2003), Міністерства юстиції України (2002), ТПП України (2001), Спілки юристів України (2000), Вищого Господарського суду України (1992). За великий особистий внесок у розвиток дружніх відносин між народами та зміцнення міжнародного авторитету України йому присвоєно почесне звання ''Народний посол України'' (1999). За вклад у створення демократичного суспільства та розвиток інститутів правової держави він удостоєний Вищої юридичної премії Росії ''Феміда–2004''. Життєве кредо: ''У нас не може бути науки, відірваної від життя: це суперечить нашому характеру''. |
Логос Україна ПЛЯШКОВ Олександр Миколайович Зміст ПОБЕРЕЖНЮК Лариса Леонтіївна