Учений у галузі обчислювального інтелекту та тео­рії прийняття рішень — Юрій Петрович Зайченко є автором широковідомого нечіткого методу групового врахування аргументів, який застосовують для задач прогнозування й моделювання в умовах невизначеності, розробником методу багатокритеріальної оптимізації в нечітких умовах, а також методів структурної оптимізації комп’ютерних мереж нового покоління. Він опублікував перший в Україні підруч­ник «Дослідження операцій» (1989), який витримав сім видань і дотепер є базовою навчальною літературою для спеціальностей «Системний аналіз» і «Комп’ютерні науки». Народився 4 квітня 1942 р. в м. Києві в родині службовців. Після закінчення середньої школи в 1959 р. вступив на кафедру автоматики й телемеханіки електротехнічного факультету Київського політехнічного інституту. У 1965 р. закінчив виш із червоним дипломом інженера-електрика за спеціальністю «Автоматика і телемеханіка» та вступив до аспірантури на кафедрі автоматики й телемеханіки. Під керівництвом академіка О.Г. Івах­ненка писав наукову роботу. У 1968 р. захистив кандидатську дисертацію. Після захисту Юрій Петрович розпочав професійний шлях у Київському політехнічному інституті, із яким пов’язана вся його подальша науково-педагогічна діяльність. Спочатку працював асистентом кафедри автоматики й телемеханіки, а згодом технічної кібернетики. З 1971 р. — доцент. У 1981 р. захистив докторську дисертацію на тему «Методи топологічного проєктування мереж ОЦКК й оптимального планування їхньої роботи». У 1983–1990 рр. завідував кафедрою автоматизації теплоенергетичних процесів. Починаючи з 1993 р. Ю.П. Зайченко — професор кафедри математичних методів системного аналізу Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. Науковець брав активну участь у відкритті нових спеціальностей: «Інтелектуальні системи прийняття рішень» та «Системи штучного інтелекту». Багато уваги приділяв розробленню навчальних планів і підготовці лекційних курсів для них. Викладає цикл дисциплін: «Комп’ютерні мережі», «Дослідження операцій», «­Теорія прийняття рішень», «Методи та технології обчислювального інтелекту» й «Нечіткі моделі та методи в інтелектуальних системах». Основні напрями його наукової роботи пов’язані з теорією прийняття рішень у нечітких умовах, методами й технологіями штучного інтелекту, моделюванням та оптимізацією комунікаційних і комп’ютерних мереж із перспективними технологіями. Професор Ю.П. Зайченко є засновником та керівником наукової школи з обчислювального інтелекту в КПІ. Він підготував 25 кандидатів і 4 докторів наук. За його ініціативи у 2011 р. започатковано конференцію «Обчислювальний інтелект», постійним співголовою якої він є. У його доробку понад 150 наукових праць та 10 монографій, серед яких «Нечеткие модели и методы в интеллектуальних системах» (2008), а також три в спів­авторстві — «Основы вычислительного интеллекта» (2013), «Funda­mentals of Computational Intelligence: System Approach» (2016) та «Big Data: Conceptual Analysis and Applica­tions» (2019). Видав 12 підручників і навчальних посібників із грифом МОН України. За цикл наукових праць «Конструктивна теорія моделювання, аналізу та оптимізації систем із неповними даними та її застосування» Юрій ­Петрович у складі колективу авторів відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки (2011).