«Служу не владі — Україні!» — таке гасло обрав у своїй професії Василь Васильович Вовк, який десятки років стоїть на варті безпеки, цілісності та недоторканості кордонів української держави. Сила характеру і непереборне бажання самовдосконалюватися допомогли Василю Вовку — колись простому сільському хлопцю — реалізувати мрію у професії, і зійти на вищі щаблини кар’єрної сходинки. Його життєвий шлях, від шофера у колгоспі до генерала Служби безпеки України, може слугувати гарним прикладом для підростаючого покоління. Народився 29 червня 1959 р. у с. Руданське Шаргородського району Вінницької області. Зростав у родині колгоспників — батько був знаним на весь район трактористом, мати — ланковою, обоє були удостоєні медалей «За доблесну працю». Хлопець змалечку тягнувся до світу нових знань, захоплювався книгами. Після закінчення середньої школи, де проявив себе як старанний і активний учень, Василь Вовк одержав спеціальність водія, і розпочав трудову діяльність у рідному селі. Після служби в Збройних Силах працював слюсарем на Вінницькому радіоламповому заводі. У 1983 р. вступив до одного з найпрестижніших вузів — Вищої школи КДБ СРСР у Москві, яку закінчив із відзнакою. Після закінчення вишу у 1988 р. повернувся до Вінниці, де почав працювати у органах безпеки, пройшовши всі сходинки кар’єри — від рядового слідчого до керівника управління. Одними з перших завдань молодого офіцера Василя Вовка були справи з реабілітації засуджених під час сталінських репресій, які він вважав своїм обов’язком у відновленні історичної справедливості. У 90-ті роки, після здобуття Україною незалежності, країна зазнала значної загрози — через кордон з Молдовою збільшилась контрабанда наркотиків, переважно, макової соломки. Завдяки кропіткій праці Василя Вовка та його колег було зупинено сотні наркокур’єрів, знищено значну кількість наркотичних речовин. У 2003 р. вже досвідченого слідчого Василя Вовка переводять на службу в м. Київ, де він впродовж двох років спочатку виконує обов’язки заступника начальника відділу, а згодом й очолює відділ Слідчого управління Служби безпеки України. У 2005–2007 рр. Василь Вовк відряджений у Державну митну службу України. З липня 2007 р. по березень 2010 р. — заступник, перший заступник, начальник Головного слідчого управління. З 2010 по 2012 рр. перебуває у розпорядженні Служби безпеки України, а після виборів 2012 р. до Верховної Ради України його безпідставно звільняють з військової служби як «ворога» режиму Януковича. Наприкінці лютого 2014 р. призначений на посаду начальника Головного слідчого управління СБУ.


За час служби Василь Вовк займався розслідуванням резонансних кримінальних справ — контрабанда наркотичних засобів, зброї, вчинення терористичних актів, диверсій тощо. Одна з них набула широкого розголосу не тільки в Україні, а й за її межами. Слідчі під керівництвом Василя Васильовича Вовка викрили злочинне угрупування, що на міжнародному рівні організувало контрабанду з України до Ірану та Китаю дванадцяти крилатих ракет Х 55 і Х 55СМ класу «повітря-земля», здатних нести ядерні боєголовки, і з дальністю польоту 3–3,5 тисячі кілометрів. Справою свого життя Василь Вовк вважає розслідування факту Голодомору у 1932–33 рр. (Трагедія українців торкнулась й родини Вовків — на руках тоді ще п’ятирічного батька Василя Васильовича помер від голоду його дворічний братик). Головне слідче управління СБУ під керівництвом В. В. Вовка 22 травня 2009 р. порушило кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 ст. 442 Кримінального кодексу України. Завдяки численним доказам, зібраними слідчими, 13 січня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва визнав штучний голод геноцидом українців. За цю справу генерал-майор Вовк удостоєний високої державної нагороди — ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Призначення Василя Вовка у лютому 2014 р. на посаду керівника Головного слідчого управління СБУ відбулося в час активізації анти­українських, антидержавних сил, що посягнули на цілісність та безпеку України. Головним зав­данням управління, очолюваного В. В. Вовком, стало притягнення до кримінальної відповідальності сепаратистів, учасників незаконних воєнізованих та збройних формувань, терористичних організацій, диверсантів, шпигунів, зрадників Батьківщини та їх посібників. Василь Вовк особисто бере участь в операціях у зоні АТО, зокрема, пов’язаних з визволенням заручників, українських бійців та цивільних осіб, які незаконно утримуються бандитами. У травні 2014 р. генерал-майор СБУ особисто визволяв трьох українських офіцерів спецпід­розділу «Альфа», яких насильно утримував у Слов’янську терорист Ігор Гіркін. Після авіакатастрофи пасажирського літака «Боїн­г 777» Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 р. В. В. Вовк став співголовою міжнародної групи слідчих, котрі займаються розслідуванням цієї резонансної справи. У серпні-вересні 2014 р. генерал-майор Василь Вовк у якості експерта бере участь у переговорах тристоронньої контактної групи в форматі «Україна — Росія — ОБСЄ» у Мінську. За результатами зустрічі досягнута домовленість про звільнення сотень заручників, які утримувались терористичними організаціями «ДНР» і «ЛНР». З вересня 2014 р. Василь Вовк контролює роботу Міжвідомчого центру допомоги громадянам у питаннях звільнення заручників та пошуку зниклих безвісти. «Щоб люди могли спокійно спати і жити», — у цю стислу фразу вкладає весь сенс роботи генерал-майор СБУ Василь Вовк. Має активну громадянську позицію та підтримує громадський рух. Він є Почесним головою громадської організації «15 ГРОМАДА», що опікується проблемами мешканців Мурованокуриловецького, Томашпільського, Тульчинського, Шаргородського, Чернівецького та інших районів Вінницької області і м. Вінниці. Василь Вовк також є почесним президентом футбольного клубу «15 ГРОМАДА». Зберігати душевний спокій і відновлювати сили для подальшої плідної роботи Василю Вовку допомагає міцний тил — родина. З дружиною Тетяною разом вже понад 30 років, виховали двох дорослих дітей — доньку та сина. Кредо, яким Василь Вовк керується по життю, яскраво характеризує його особистість і прагнення до самовдосконалення: «Якщо бути, то бути першим».