Народилася 1 грудня 1924 року в с. Мальчіха Новосибірської області (Росія). У 1940 році вступила до Іркутського державного університету на історико-філологічний факультет. Завершила 1 курс, коли почалася Велика Вітчизняна війна, тому 2 роки працювала інспектором райсобеса Кіровського району Новосибірська. 1943 року продовжила навчання у Новосибірському педагогічному інституті, який закінчила у 1946 році. Захистивши кандидатську дисертацію в Інституті філософії Академії наук СРСР (1950 р.), розпочала науково-педагогічну діяльність у Кольській філії Академії наук СРСР. Від 1951 по 1954 рік працювала в Москві старшим редактором видавництва «Знання». 1954–1959 роки — доцент кафедри філософії Харківського педагогічного інституту, у 1959–1961 рр. — завідувач кафедри філософії Харківського медичного інституту. З переїздом в 1961 році до Києва почався пері­од піввікової діяльності в системі Національ-ної академії наук України. Л.В. Сохань належить до засновників віт­чизняної соціології та соціальної психології. Протягом 20-ти років (1969–1989 рр.) Лідія Василівна очолювала відділ соціальної психології і була керівником наукового проекту, присвя­ченого проблемам психології та технології жит­тєтворчості, ініціювала створення наукової школи життєтворчості. Під її керівництвом вийшла серія колективних робіт: «Спосіб життя: Теоретичні й методологічні проблеми соціально-психологічного дослідження», «Стиль жизни личности» (1982 р.), «Жизнь как творчество» (1985 р.), «Жизненный путь личности» (1987 р.), «Культура жизни личности» (1988 р.), «Разумная организация жизни личности: проблемы воспитания и саморегулирования» (1989 р.), «Психология жизненного успеха: Опыт социально-психологического анализа преодоления критических ситуаций» (1995 р.). У словнику-довіднику «Психология личности» (2001 р.) представлена спеціальна стаття — «Концепция жизнетворчества (Лідія Сохань)». Лідія Василівна є головним науковим консультантом психолого-педагогічного експеримен­ту в Хортинському національному багатопро­філь­ному науково-реабілітаційному Центрі, присвяченому розвитку творчого потенціалу дітей і навчанню їх мистецтву життєтворчості, під її керівництвом підготовлені навчальні мето­дичні посібники: «Пси-хологія і педагогіка життєтворчості особистості» (1996 р.), «Життєві кризи особистості» (1998 р.), «Життєва компетентність особистості» (2003 р.) та інші. Результати багаторічних досліджень відобра­жені в ювілейному 2-томному виданні, 1-й том «Поэзия жизнетворчества» та 2-й том — «Искусство жизнетворчества». Лідія Василівна з 1968 по 1978 рік очолювала Українське відділення радянської соціологічної Асоціації, була ініціатором та керівником багатьох соціологічних досліджень, учасником міжнародних і регіональних симпозіумів. Відзначена нагородою Президії Національної академії наук України «За наукові досягнення» та є лауреатом премії Д.З. Мануїльського. Учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджена ювілейними медалями на честь Перемоги, зокрема у зв’язку з 65-літтям Перемоги. Л.В. Сохань підготувала десятки докторів та кандидатів наук, вела педагогічну діяльність в Інституті підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Нагороджена знаком «Відмінник освіти України». Життєвий орієнтир цієї неординарної жінки дивує і захоплює: «Не каждый может стать Рафаэлем. Но почему бы не попробовать?».