Багаторічний досвід роботи та професіоналізм допомагають Юрію Михайловичу Сіденькову реалізувати гідну мету — удосконалювати соціальну інфраструктуру міст та селищ України. Як керівник проектної компанії, заступник голови Громадської ради при Мінрегіоні і голова комітету з питань містобудування, він постійно вирішує нагальні проблеми містобудування та працює в напрямі вдосконалення законодавчої і нормативно-технічної бази для будівельної галузі. Народився Юрій Михайлович 17 грудня 1955 р. у м. Орськ Оренбурзької області, куди були евакуйовані в 1941 р. його батьки разом із паровозобудівним заводом. Влітку 1957 р. його батьки повернулися в Україну до м. Луганськ, де після закінчення з відзнакою восьми класів у 1974 р. він поступив до Ворошиловградського кооперативного технікуму на спеціальність «Товарознавець». Після закінчення технікуму Юрій Михайлович одразу пішов працювати оргінструктором в робітничий кооператив «Металіст» Слов’яносербського району Луганської області, із чого й почалася його трудова діяльність. З травня 1975 р. по травень 1977 р. проходив військову строкову службу в м. Ленінград. Там мав можливість закінчити школу молодших авіаспеціалістів та здобути спеціальність «Авіаційний механік». Після демобілізації повернувся у м. Луганськ, де йому спочатку запропонували посаду заступника голови правління Лисичанської райспоживспілки, а потім перевели на роботу в Біловодський район Луганської області. Працюючи в споживчій кооперації, він отримав вищу освіту у Ворошиловградському сільськогосподарському інституті, який закінчив заочно в 1982 р. У 1980 р. за комсомольською путівкою поїхав до Норільського гірничо-металургійного комбінату, де працював шість років. Працюючи на комбінаті Юрій Михайлович проявив себе як кваліфікований спеціаліст та здібний організатор, що допомогло йому обійняти спочатку посаду директора великого універсаму, а потім універмагу, які будувалися під його керівництвом. У 1986 р. через жорсткі кліматичні умови Крайньої Півночі повернувся разом з дружиною і донькою до України у м. Луганськ, де його призначили заступником начальника обласного воєнторгу. Згодом, влітку 1987 р. був направлений у м. Київ на проходження курсів підвищення кваліфікації начальників управлінь торгівлі військових округів, флотів та флотилій, а після закінчення цих курсів переведений на посаду начальника воєнторгу до найбільшого військового гарнізону «Десна». Після закінчення трирічного військового контракту в 1989 р. знову повернувся до м. Луганськ і був запрошений в Управління робітничого постачання Мінвуглепрому СРСР по Луган­ській області спочатку заступником, а потім начальником відділу капітального будівництва. Брав активну участь у шахтарських рухах та за дорученням обласної влади інформував керівництво про потреби Луганської області. У цей час працівники вугільної промисловості Луганської, Донецької та Ростовської областей утворили зовнішньоекономічну асоціацію «Антрацит», куди Юрія Михайловича запросили на посаду заступника генерального директора. Асоціація першою в Радянському Союзі, а потім в незалежній Україні отримала ліцензію на право самостійного продажу вугілля за кордон. Із розпадом Радянського Союзу та забороною органів влади продажу вугілля за кордон у 1994 р. вирішив створити власне товариство з обмеженою відповідальністю «Юнівер».





Завдяки залученню в команду провідних фахівців будівельної галузі та державних проектних інститутів Луганщини підприємство на протязі багатьох років успішно розробляло робочі проекти та виконувало будівельно-монтажні роботи. Але, внаслідок військових дій на сході України, підприємство спочатку призупинило свою діяльність, а наприкінці 2014 р. переїхало до м. Києва. Переїхавши до Києва — підприємство в першу чергу почало працювати над розробкою проектів і відновленням соціально значимих громадських будівель та об’єктів інженерної інфраструктури Луганщини, після чого йому було запропоновано виконувати замовлення і на інших територіях України. Нині Ю. М. Сіденьков є генеральним директором ТОВ «Юнівер» та директором ПП «Юнівер». Під його керівництвом розробляється містобудівна документація, здійснюється архітектурно-будівельне та інженерне проектування, технічне обстеження будівель і споруд, технічна інвентаризація об’єктів нерухомості, в тому числі підприємство плідно співпрацює з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Євросоюзом, виконуючи проекти на їх замовлення. Юрій Михайлович робить значний внесок у розвиток будівельної галузі України і як активний громадський діяч. Східноукраїнською асоціацією з відновлення будівельної галузі та теплоенергетики він був делегований на установчі збори з формування Громадської ради при Мінрегіоні України, де був обраний членом ради, а потім головою комітету з питань містобудування і заступником голови Громадської ради при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. По життю його завжди підтримує дружина Ганна Іванівна та донька Світлана. Також Юрій Михайлович — щасливий дідусь, він має двох онучок. У роботі дотримується життєвого кредо: «Творити добро людям, любити й поважати всіх добрих і порядних людей».