Кажуть, що висадження дерева — одне з трьох основних завдань справжнього чоловіка. У випадку життєвого і професійного шляху Миколи Харитоновича Шершуна цей постулат підтверджений стократ, адже розвиток лісового господарства України стало його покликанням. Народився майбутній лісівник 26 жовтня 1951 р. у с. Злазне Рівненської області у сім’ї Харитона Федоровича та Феодосії Федорівни. У 1968 р. вступив до Лобвенського вечірнього лісотехнічного технікуму Свердловської області (Росія) та водночас почав працювати слюсарем на місцевому лісокомбінаті. У 1969–1971 pp. служив у лавах Радянської армії, потім повернувся на Рівненщину, де продовжив працювати у лісовій галузі. Пройшов шлях від бракера-десятника до старшого майстра лісозаводу Деражненського лісництва Клеванського лісгоспу. У 1980 р. без відриву від виробництва закінчив Львівський лісотехнічний інститут, адже переконаний, що галузь лісового господарства вимагає глибоких знань із різних дисциплін, а фахівці мають уміло поєднувати набутий досвід та нові знання. Упродовж 1975–1978 pp. працював лісничим Решуцького лісництва, у 1978–1979 pp. — головний лісник Дубенського лісгоспзагу, 1979–1988 рр. — директор Рокитнівського лісгоспзагу. У серпні 1988 р. Микола Харитонович призначений генеральним директором Державного лісогосподарського об’єднання «Рівнеліс», де працював до 2002 р. В подальшому — народний депутат Верховної Ради України І, IV та VI скликань. Із 2010 р. очолював Державний комітет лісового господарства України, є головою Рівненської обласної організації Товариства лісівників України, Рівненської обласної федерації профспілок України, керує Рівненською обласною організацією Народної партії. У 2013 р. у захистив докторську дисертацію «Еколого-економічні засади реформування системи лісового господарства України». У науковому доробку — понад 60 наукових праць, серед яких кілька монографій, зокрема «Реформування системи лісового господарства України у контексті європейської перспективи розвитку». Один зі здобутків Миколи Шершуна — створення на Рівненщині унікального для України «Музею лісу», який презентує становлення і розвиток лісової галузі краю. Фахівці з ландшафтного дизайну вже оформили територію навколо приміщення музею, створюється парк, організовано пізнавально-оглядові екскурсії. За вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у розвиток лісового господарства і лісопромислового виробництва нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів. Нагороджений почесними грамотами Верховної Ради УРСР, Кабінету Міністрів України. Разом із дружиною Галиною Феодосіївною Микола Харитонович виховав доньок Оксану та Ольгу, сина Сергія. Щасливий дідусь сімох онуків. У житті керується правилом: «Скільки ми, окремі особистості, не отримали б, скільки бажань не здійснили б, проте ніколи не матимемо справжнього щастя, поки не побачимо, що інші також щасливі».