Український державний діяч Микола Федосович Селівон відомий також як науковець в галузі права, суддя, дипломат. Брав участь у розробці проектів законів про забезпечення незалежності та економічної самостійності України, становлення ринкової економіки, соціального захисту населення, формування нової системи державного механізму та місцевого самоврядування незалежної України. Народився 30 жовтня 1946 р. у с. Шестовиця Чернігівського району Чернігівської області. Трудовий шлях почав слюсарем-ремонтником. Пройшов строкову військову службу. Вищу освіту здобув на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1973 р. працював стажистом-дослідником, а згодом — молодшим співробітником Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН УРСР. З 1979 р. — старший референт юридичної групи, з 1988 р. — завідувач юридичного відділу управління справами Ради Міністрів УРСР. У 1994–1995 рр. Микола Федосович — заступник, перший заступник міністра Кабінету Міністрів України. З 1996 р. — суддя Конституційного Суду України, з жовтня 1999 р. — заступник Голови, у 2002–2005 рр. — Голова Конституційного Суду України. Діяльність М. Ф. Селівона у Суді — велика, щоденна інтелектуальна праця, сенсом якої є служіння людині заради загального добра та справедливості. Під його керівництвом чітко дотримувалась правова доктрина забезпечення верховенства Конституції України у державному і громадському житті. З 2006 по 2010 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Казахстан. З 2010 р. — голова Міжнародного комерційного арбітражного суду, голова Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України. Майже 40 років Микола Федосович займається науковою роботою. У 1978 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук «Контрольна функція місцевих рад народних депутатів: суть та ефективність здійснення». У 2002 р. обраний членом-кореспондентом, а у 2004 р. — дійсним членом Національної академії правових наук України. У колі наукових досліджень М. Ф. Селівона — конституційне право, державне управління, місцеве самоврядування, міжнародний комерційний арбітраж. Автор понад 100 наукових праць, зокрема: «Контрольна функція місцевих рад народних депутатів» (1980), «Виконавчий комітет місцевої ради народних депутатів: правові питання організації і діяльності» (1980), «Нормативне регулювання діяльності місцевих рад» (1982), «Конституція України: науково-практичний коментар» (у співавторстві, 2003, 2011), «Міжнародний комерційний арбітраж в Україні та світі: вчора, сьогодні, завтра» (у співавторстві, 2012). Вів курс конституційного права в Національній академії державного управління при Президентові України, обіймав посаду професора кафедри права і законодавчого процесу (2005–2006). Член Конституційної Асамблеї України (2012–2014). Як експерт брав участь у розробці проекту чинної Конституції України. Член Координаційної ради з питань державної служби при Президентові України (з 2000 р.), член Постійної палати Третейського суду України (з 2004 р.). Звитяжна праця Миколи Федосовича відзначена орденом «За заслуги» III ступеня (2001), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2000, 2003), Почесною грамотою Верховної Ради України (2002).