Віктор Миколайович Палій пройшов яскравий військовий шлях — 28 років бездоганної служби у Збройних Силах СРСР та незалежній Україні. Виявив високі професійні командирські та штабні якості, стійкість у напружених ситуаціях. Народився 12 травня 1949 р. у с. Недайвода Криворізького району Дніпропетровської області в сім’ї коваля та вчительки. Закінчив з відзнакою Київське вище загальновійськове двічі Червонопрапорне училище ім. М. В. Фрунзе (1970), Військову академію імені М. В. Фрунзе (1979), Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР (1988). Службу розпочав у 1970 р. на посадах командира взводу та командира роти курсантів рідного училища. У 1975–1976 рр. — командир мотострілецького батальйону 146-го мотострілецького полку 47-ї мотострілецької дивізії Київського військового округу. З 1979 по 1984 рр. — начальник штабу 333-го мотострілецького полку та командир 265-го гвардійського мотострілецького полку 48-ї мотострілецької дивізії. Протягом року полк, який раніше займав останнє місце серед мотострілецьких частин, визнаний найкращим, отримав прапор Військової Ради Центральної групи військ (ЦГВ), а командир полку В. Палій — орден Червоної Зірки. Упродовж 1984–1986 рр. — начальник штабу – перший заступник командира 18-ї гвардійської мотострілецької дивізії (ЦГВ) та 111-ї мотострілецької дивізії (ЛенВО). У 1988–1989 рр. В. М. Палій командував 266-ю мотострілецькою дивізією 35-ї загальновійськової армії, а у 1989–1992 рр. — 33-ю мотострілецькою дивізією 51-ї загальновійськової армії Далекосхідного військового округу, отримав орден «За службу Вітчизні в ЗС СРСР». З 1992 р. — командир 32-го армійського корпусу ЗС України, старший військовий начальник АР Крим. З 1993 р. — начальник штабу – перший заступник командувача військ Прикарпатського військового округу. З 1999 р. — начальник Національної академії обо­рони України. Під його керівництвом створені нові факультети — авіаційний, гуманітарний та тех­нічний, модернізовані навчальні програми, вдвічі збільшена територія та матеріальна база. Протягом 2000–2003 рр. — начальник Головного управління розвідки МОУ. За цей час розроб­лений та прийнятий Закон України «Про розвіду­вальні органи України», розроблена та уточнена організаційно-штатна структура ГУР МОУ, визна­чено нові завдання розвідки з урахуванням анти­терористичних заходів, оновлена нормативно-правова база. Нового змісту набула взаємодія зі спеціальними службами іноземних держав, сформовано департамент логістики. Віктор Палій сприяв створенню у 2002 р. Об’єднання ветеранів розвідки України, яке надає допомогу звільненим у запас співробітникам спецслужб та членам їх сімей. Після завершення військової служби В. М. Палій активно долучився до громадсько-політичної діяльності: голова Всеукраїнського Союзу громадських об’єднань учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів «Всеукраїнський Союз» (з 2004 р.), голова партії «Громадянська солідарність» (з 2005 р.); співголова громадської ради при Державній службі з питань інвалідів та ветеранів України (з 2011 р.), співголова громадської спілки «Платформа Громадянської Солідарності — Мир та Народовладдя» (з 2015 р.); голова громадських рад при МОУ (з 2015 р.), Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (з 2015 р.), голова ради громадської спілки «Координаційна рада ветеранських громадських об’єднань України» та ін. Має дружину Ольгу та сина Андрія. Улюблений вислів: «Ніхто, крім нас, не захистить наші інтереси».