В архітектурному лику центральної частини м. Кіровоград вбачається індивідуальний почерк зодчого сучасності — Лідії Федорівни Крейтор, яка створила 20 проектів будівель, 7 з них визнано пам’ятками архітектури. Народилася 3 травня 1925 р. в Казахстані, в м. Кизил-Орді. Рано втративши батька, разом з мамою переселилася до Ташкента. Закінчила будівельний факультет Середньоазіатського індустріального інституту. До Кіровограда приїхала у 1949 р., призначена головним архітектором майстерні в Кіровоградському НДІ «Обл­проект». Креативна, енергійна Лідія Крейтор у 1962–1968 рр. обіймала посаду головного архітектора міста. Добиваючись дозволів у Києві й Москві на будівництво, аргументовано переконувала державних посадовців у доцільності для Кіровограда архітектурно-будівельних змін. Зокрема, на добудову третього поверху приміщення нинішньої обласної державної адміністрації. Окрім колективної роботи в розробці проекту будівлі нинішньої міськради, Лідія Крейтор у співавторстві спроектувала приміщення радпартшколи на вулиці Карла Маркса (нині фі­ліал Кіровоградського інституту Національного університету МВС України) та комплексу прибудов до будинку на вулиці Полтавській. Усі інші проекти — авторські: кінотеатр «Комсомолець» (тепер — «Зоряний»), магазин «Дитячий світ», кооперативний коледж економіки і права імені М. Сая, швацька фабрика «Україна». Творчу наснагу Лідія Федорівна виявила не лише у спорудженні нових будинків, а й реконструкції старих. Добудова між 3-ю міською лікарнею (колишня водолікарня Гольденберга) та будинком Македонського — приклад делікатного, тактовного ставлення до архітектурної спадщини зодчого початку XX ст. Якова Паученка. Сучасний архітектор зберегла мавританський стиль споруди, створивши ілюзію авторської роботи. У доробку Лідії Крейтор — проекти реконструкції з добудовою академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. Кропивницького, обласної дитячої лікарні, головпоштамту. Вона розробила проекти планування й забудови сіл Комишуватого, Новоукраїнського та Перчунового Добровеличківського району Кіровоградщини. Найкращим своїм дітищем Лідія Федорівна вважає проект обласної філармонії. За її кресленнями, малюнками зведено будівлю, виготовлено ліпнину (1954). Зал обласної філармонії, розрахований на 890 місць, вважається одним з найкращих в Україні. Архітектор багато читала й консультувалася стосовно законів акустики. За багаторічну працю та особистий внесок у забудову міста Кіровограда та Кіровоградської області нагороджена почесною грамотою Кіровоградської обласної міської організації. Лідія Крейтор щиро вболіває за стан сучасного архітектурного обличчя міста, консультує, є активним членом містобудівної ради та обласної організації НСАУ. Берегиня сім’ї. З чоловіком Василем Гнатовичем виховали двох синів. Михайло — архітектор, Олександр — спеціаліст з виготовлення голограм.