Учений та винахідник Мирон Богданович Космина має великий науковий доробок у галузі створення нових матеріалів для лазерної і сцинтиляційної техніки. За його участі та під керівництвом реалізовано низку проєктів у співпраці із закордонними вченими, а результати впроваджено в промисловості, медицині й спеціальній техніці. Народився 15 травня 1941 р. в с. Черче Рогатинського району Івано-Франківської області. У 1963 р. закінчив фізичний факультет Харківського державного університету. У 1966 р. М.Б. Космина розпочав трудову діяльність у Всесоюзному науково-дослідному інституті матеріалів електронної техніки в м. Калузі (РФ). З 1969 р. працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті монокристалів на посадах керівника групи, старшого наукового співробітника, завідувача сектору, а пізніше — відділу. З 1985 р. — перший заступник генерального директора науково-виробничого об’єднання «Монокристалреактив», заступник директора Інституту монокристалів із наукової роботи, із 1993 р. — заступник директора НТК «Інститут монокристалів». У 1995 р. призначений заступником директора Науково-дослідного відділення «Оптичні та конструкційні кристали», а у 2004 р. — заступником директора Інституту монокристалів НАН України й завідувачем відділу сегнетоелектричних і лазерних кристалів. З 2011 до 2016 рр. М.Б. Космина працював головним науковим співробітником. У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію, а у 2011 р. — докторську. У межах останньої розроблена й впроваджена у виробництво нова технологія вирощування композиційно-легованих лазерних монокристалів алюмо-ітрієвого гранату. Під керівництвом Мирона Богдановича разом із кандидатом фізико-математичних наук О.М. Шеховцовим розроблено технології вирощування монокристалів подвійних ортоборатів для лазерів із хвилею завдовжки 1,53 мкм і монокристалів подвійних ортованадатів для лазерів із хвилею завдовжки 1,06 мкм. За цикл робіт із нових лазерних матеріалів ученому присвоєно міжнародну премію академій наук України, Білорусі та Молдови. У Науково-виробничій асоціації «Укррадіометр», очолюваній М.Б. Косминою, у 1995 р. створено експертний спектрометр випромінювання людини (ЕСВЛ), який встановлено в поліклініці реєстру НЦРМ (Київ). Спектрометр за низкою параметрів перевершує закордонні зразки й дав змогу обстежити тисячі людей із критичних груп евакуйованих жителів, ліквідаторів аварії ЧАЕС і персоналу об’єкта «Укриття». У 2002 р. під керівництвом М.Б. Космини реалізовано проєкт «Розробка технології отримання сцинтиляційних елементів вольфрамату свинцю для електромагнітного калориметра проєкту «ALICE». Науковець брав безпосередню участь у випробуваннях зразків разом із фахівцями ЦЕРН (Швейцарія), РНЦ «Курчатівський інститут» й Об’єднаного інституту ядерних досліджень (РФ). У доробку М.Б. Космини — понад 200 наукових праць, серед яких 3 колективні монографії, 20 патентів, 72 публікації, індексовані Scopus. Індекс Гірша науковця — 12. Він підготував трьох кандидатів та одного доктора наук. Був ученим секретарем трьох державних науково-технічних програм зі створення приладів радіаційного контролю, мікро- та оптоелектроніки. У 2007 р. отримав Державну премію в галузі науки і техніки, нагороджений почесною грамотою та стипендією імені Г.Ф. Проскури Харківської облдержадміністрації, відзнакою НАН України «За наукові здобутки». Дружина Неля Федорівна Єфремова — інженер-­хімік Інституту монокристалів НАН України, донька Владислава Миронівна Левченко — провідний економіст заводу компанії «АТ Біофарм».