Видатний фахівець будівельної галузі Ана­толь Кармінський вважає будівницт­во філософією творення навколишнього сере­довища. Народився 8 грудня 1934 р. у м. Києві. У 1958 р. закінчив будівельний факультет Дніпропет­ровського інституту інженерів залізнич­ного транспорту. Працював будівельним майстром «Дорбуду» Московсько-Київської та Південно-Західної залізниць, у 1960–1963 pp. — в управлінні капітального будівництва Київсь­кого міськ­виконкому, у 1963–1973, 1975–1983 pp. — на керівних посадах у Головкиївміськбуді. З 1973 по 1975 pp. — завідувач лабораторією нормативних вишукувань Науково-дослідного інституту автоматизованих систем в будівництві. З 1983 по 1990 pp. — заступник начальника управління Київського міськвиконкому з організації та виконання перспективного плану розвит­ку та забудови міста. Ініціатор запровадження адресної програми розміщення житлового будівництва на трирічний період загальною площею 3,5 млн кв. м. Брав активну участь та безпосередньо керував штабами з реконструкції міського молочного заводу № 2, Київського м’ясокомбінату, у завершенні будівництва метродепо на Оболоні, Музею води, з відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври, з переведення Деснянської води на правобережжя м. Києва під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1990 р. заснував і очолював упродовж 18 років Київську службу державної експертизи проектно-кошторисної документації. Колектив професіоналів під керівництвом Анатоля Марковича проекспертував близько 9 тисяч проектів, десятки тисяч кошторисів капітального ремонту об’єктів будівництва. Заощаджено до 20 млрд грн коштів міського бюджету. За рахунок зниження при експертизі понаднормативної кошторисної вартості до річних планів будівництва включено додаткові об’єкти до 1 млрд грн. Автор Нормативів забудови м. Києва, співавтор низки Державних будівельних норм, Правил забудови міста Києва. Анатоль Кармінський понад 40 років є незмінним членом архітектурно-містобудівної ради м. Києва, майже 10 років був активним членом Президії науково-технічної ради Держбуду, Мінрегіонбуду України. У 2003 р. брав участь у міжвідомчій робочій групі із захисту інтересів України в Арбіт­ражному трибуналі Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів при Світовому банку. Україна виграла судовий процес за позовом компанії «ДженерейшнЮкрейн Інк.» (США) щодо будівництва бізнес-центру по бульвару Т. Шевченка, 32 у м. Києві, вартість якого складала 9,5 млрд дол. США — майже річний бюджет держави. За вагомий особистий внесок у справу захисту прав та інтересів держави нагороджений Подякою Кабміну України. У 2009–2010 pp. — радник Віце-прем’єр-міні­ст­ра України з питань реконструкції НСК «Олім­пійський». З 2014 р. — член президії та голова Комітету аналітики будівельної галузі та менеджменту підприємств Будівельної палати України. Очолює ТОВ «Українська Сервейінгова Експертиза», яка досліджує стан об’єктів нерухомості на всіх етапах життєвого циклу, оцінює ступені ризиків перед кредитуванням і фінансуванням інвестиційної діяльності. З 2015 р. — професор Національної академії внутрішніх справ. Нагороджений відзнаками голови Київради, Мінрегіонбуду України та багатьма іншими. Пишається дружиною, сином і донькою, має 3 онуків та правнука.