Невтомний митець Іван Дмитрович Гамкало щедрий на творчі ідеї, які увінчалися багатьма проектами. Зворушує майстерністю та грацією, володіючи всім арсеналом диригентських засобів, що захоплюють натхненною інтерпрета­цією виконавців. Народився 1 травня 1939 р. у с. Городище Королівське тепер Жидачівського району Львівської області. У школі самотужки освоїв нотну грамоту, гру на скрипці, яку сам змайстрував. З 1954 по 1958 рр. вчився у Львівському музичному педагогічному училищі ім. Ф. Колесси, також співав у мішаному та чоловічому хорах, грав в оркестрі народних інструментів, у симфонічному оркестрі Львівської політехніки. Писав хорові твори, солоспіви. Делегувався на Республіканський семінар самодіяльності композиторів і поетів, де поталанило почути лекції про українську фольклористику славетного Максима Рильського. Вищу музичну освіту здобув у Львівській консерваторії по класу оперно-симфонічного диригування професора М. Ф. Колесси. У 1956 р. у Львівському оперному театрі — хорист, суфлер, диригент. Диригентський дебют відбувся оперою «Наталка Полтавка» М. Лисенка (1962). Закінчив консерваторію у 1963 р. з відзнакою оперою «Травіата» Дж. Верді. Направлений у Дрогобицький український музично-драматичний театр, також Іван Дмит­рович викладав диригування і хорові дисципліни в педінституті ім. І. Франка. У 1965 р. направлений на стажування у Київський оперний театр до видатного диригента К. Симеонова, де дебютував у 1966 р. оперою «Богдан Хмельницький» К. Данькевича. У 1968 р. — головний диригент симфонічного оркестру Донецької філармонії. З 1970 р. — диригент Національної опери України. У 1997–1999 рр. призначений генеральним директором–художнім керівником Національного симфонічного оркестру Украї­ни з одночасною роботою в Національній опері України. В творчому доробку Івана Гамкала понад 50 опер, серед них «Гугеноти» Дж. Мейєрбера, «Трубадур», «Травіата» Дж. Верді, «Сільська честь» П. Масканьї, «Царева наречена», «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова, «Хованщина» М. Мусоргського, «Князь Ігор» О. Бородіна. Домінанта творчості маестро — українська опера. В інтерпретації Івана Гамкала на київській сцені ставилися опери «Наталка Полтавка» М. Лисенка і «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наймичка» М. Вериківського, «Купало» А. Вахнянина, «На русалчин Великдень» М. Леон­товича, «Сокіл» Д. Бортнянського. У творчому здобутку Івана Гамкала — постановки опер А. Рудницького «Анна Ярославна, королева Франції», В. Кирейка «Бояриня», М. Скорика «Мойсей». У Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Франції, Голландії, Росії шанувальники оперного мистецтва аплодували інтерпретації низці класичних творів («Хованщина», «Трубадур», «Князь Ігор»). Бібліограф і дослідник українського музичного виконавства, автор багатьох статей в наукових збірниках і енциклопедіях. Іван Гамкало двічі був членом комітету з присудження Національної премії України ім. Тараса Шевченка, член трьох національних творчих спілок України. Нагороджений Почесною грамотою Верхов­ної Ради України та багатьма іншими орденами, медалями та дипломами.