
Народився 26 квітня 1944 р. в с. Велика Копаня Закарпатської області. У 1967 р. закінчив із відзнакою Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Радіотехніка». Починаючи з 1967 р., життя й творча діяльність Федора Федоровича нерозривно пов’язані з кафедрою теоретичних основ радіотехніки КПІ. Тут він пройшов шлях від аспіранта до професора та завідувача кафедри, якою керує вже два десятиліття. Був запрошеним професором Лондонського й Кембриджського університетів. З 1984 р. — керівник більше ніж десяти особливо важливих науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт за державним замовленням щодо розроблення новітніх мікрохвильових пристроїв та антенних систем різного призначення, принципів радіоелектронного захисту літальних апаратів і кораблів на основі поляризаційних ефектів, нових телекомунікаційних систем та радарів різного призначення. Автор понад 230 наукових праць та 30 винаходів, головний редактор міжнародного журналу «Radioelectronics and Communications Systems», який індексується Scopus. Голова та співголова десятка міжнародних конференцій із теорії і техніки антен, член експертної ради МОН України з питань експертизи дисертацій, член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського». Створив визнану у світі наукову школу. Підготував 10 кандидатів й 1 доктора наук. Життєве кредо: «Твори нове й ніколи не здавайся».