Видатний український легкоатлет, один з кращих спринтерів усіх часів Валерій Пилипович Борзов — легендарна постать не тільки в радянському, українському, а й світовому спорті. Громадський діяч, засновник Національного олімпійського комітету. На державних посадах зарекомендував себе професіо­налом, сприяючи стрімкому розвитку національного всеукраїнського спорту. Народився 20 жовтня 1949 р. у м. Самбір Львівської області. У 1971 р. закінчив Київський державний інститут фізичної культури, а у 1977 р. — аспірантуру. Валерій Борзов — перший європейський спринтер, що виграв короткі дистанції (100 м — 10,14 с та 200 м — 20 с) в американських бігунів на XX Олімпійських іграх (Мюнхен, 1972). Бронзовий призер XXI Олімпійських ігор (1976); багаторазовий чемпіон Європи (1969–1972, 1974, 1976, 1977); семиразовий переможець чемпіонатів Європи (1970–1977) у бігу у приміщенні на 60 м. По завершенні спортивної кар’єри з 1979 р. працював заступником відділу спортивної і оборонно-масової роботи ЦК ЛКСМ України, упродовж 1980–1986 рр. — секретар ЦК ЛКСМ України. З 1986 по 1997 рр. — на керівних посадах у Державному управлінні фізичного виховання та спорту: заступник голови Держкомспорту УРСР, голова Державного комітету УРСР у справах молоді, фізичного виховання та спорту, голова Держкомспорту України, перший міністр України Міністерства молоді та спорту. Перший президент Національного олімпійського комітету (1991–1998). З 1996 по 2012 рр. очолював Федерацію легкої атлетики України, проявив себе як грамотний, висококваліфікований організатор і талановитий керівник. Голова комісії Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму (2000–2002). Народний депутат Украї­ни III та IV скликань. Заклав підвалини національного всеукраїнського спорту, налагодив зв’язки з українською діаспорою Канади, США та Австралії. За керівництва Валерія Пилиповича встановлено стипендії Президента України спортсменам, вирішено питання про премії чемпіонам і призерам Олімпійських ігор. Створено Олімпійську академію України і відділення НОК Украї­ни у регіонах, паралімпійський рух, інститут проблем молоді, Український національний комітет молодіжних організацій (УНКМО), соціальні служби для молоді, а також дитячі спортивні школи в інтернатах для дітей-сиріт. Почали проводитися спортивні змагання для молоді у місцях позбавлення волі. Автор книг «Секрети швидкості» (1973), «10 секунд — ціле життя» (1982, 1987), низки наукових статей у галузі спорту та молодіжної політики. Протягом багатьох років співпрацює з Національним університетом фізичного виховання і спорту України щодо інформаційного забезпечення та розширення бібліотечного фонду, почесний доктор. Заслужений майстер спорту СРСР, нагороджений орденами Леніна, «Знак Пошани», Дружби Народів, Ярослава Мудрого V ступеня, Данила Галицького. У вільний час Валерій Борзов любить полювати та рибалити. Надає перевагу книгам з історії та фантастиці. Дружина — прославлена гімнастка Людмила Турищева, з якою виховали доньку Тетяну.