Народився 22 липня 1935 р. у родині вчителів. 1953 р. став студентом філологічного факультету Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, який закінчив із відзнакою у 1958 р. В університеті виявив себе різносторонньо: за досягнення у навчанні став персональним стипендіатом ім. К.Д. Ушинського, а за збирання першого цілинного врожаю у Казахстані був нагороджений Почесним знаком «За освоєння нових земель». Після дострокового закінчення аспірантури Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка 1964 року, почав працювати у відділі загального і слов’янського мовознавства Інституту мовознавства імені О.О. Потебні АН УРСР над створенням академічного семитомного «Етимологічного словника української мови», у п’яти томах якого (1982–2006 рр.) Р.В. Болдирєвим підготовлено понад 5 тисяч етимологічних статей про лексику переважно праіндоєвропейського та неіндоєвропейського походження.
У 1987 р. на запрошення Київського педаго­гічного інституту Ростислав Васильович обіймає також посаду професора філологічного факуль­те­ту, а з 1988 р. обирається за конкурсом на посаду професора філологічного факультету Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. 1992 року Ростислав Болдирєв очолив кафедру фонетики і граматики слов’янських мов Київського національного лінгвістичного університету. 1994 року його обрано академіком Академії наук вищої школи України, з 2002 р. — членом Президії АН вищої школи України, а з 2007 року – академіком Академії наук вищої освіти України. З 2004 р. — професор-консультант кафедри загального та українського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету. З 2005 року — професор-консультант кафедри романо-германської філології та порівняльно-історичного й типологічного мовознавства Українського гуманітарного інституту. Основні напрями наукових досліджень Ростислава Болдирєва — слов’янська та індо­європейська етимологія, історія і типологія слов’янських мов, функціональна граматика, германська і романська історична лексикологія, давньоіранська філологія, класична філологія, хеттологія і орієнталістика. Він підготував серію історико-етимологічних досліджень, зокрема, майже 1000 наукових праць, серед них 7 монографій. Свої знання він щиросердно передає наступному поколінню лінгвістів, дбаючи про наукову зміну: зокрема, підготував 8 докторів наук та 30 кандидатів наук. Дружина Ростислава Васильовича Сталіна Костянтинівна працювала науковим співробіт-ником Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. Донька Тетяна працює викладачем зарубіжної літератури Кловського ліцею іноземних мов № 77 м. Києва, онучка Юлія — студентка Київського національного універ-ситету імені Т. Г. Шевченка, зять Олексій — педагог.